Мабуть, кожному з дитинства знайоме питання: “Що ти робиш?!”. Зазвичай, його ставлять, коли дитина загралася і почала відриватися від реальності та втрачати адекватність поведінки. Різні діти на це питання реагують по різному, а потім з цих різних дітей виростають різні дорослі.

 

 

Одні діти замислюються над суттю своїх вчинків та їх наслідками і, відповідно, коригують свою поведінку. З таких дітей виростають гарні, відповідальні за майбутнє керівники. Інші діти, котрі до цього нездатні, намагаються відстояти своє право на будь-яку поведінку незалежно від її наслідків. А що потрібно для можливості робити будь-що? Звісно ж, стати начальником над людьми. Тому з таких дітей виростають начальники дурної якості, котрі роблять те, що і не можуть, і не хочуть пояснювати, це про їх життєву позицію сказано: “Я начальник – ти дурень!”.

На жаль, географічно ми розміщені поряд з країною, де століття тому безумство стало основою суспільного устрою і державної політики. Дісталося його від них й нам. Ну і відповідні наслідки. А можна ж було проаналізувати програму та дії комуністичних безумців, жахнутися наслідкам та тікати від них якнайдалі. Не склалося…

На жаль, і на 27 році незалежності представники бездумності переповнюють в нас керівні посади. Приходиш до них з питаннями, як, приміром, до депутата обласної ради Леоненка, а він, замість пояснення своєї діяльності, починає тебе всіляко ображати.

Або ось, високопосадовець в апараті Менської ОТГ – питаєш його про суть затіяного ним капустяного скандалу, а він у відповідь каже, що його образили в інтернеті і тому він нічого пояснювати на камеру не буде! Навіщо таких ставити на відповідальні посади, незрозуміло.

Втім, перейдемо до подій останніх днів. Ось перша частина 10 сесії ради Менської ОТГ. Поспостерігайте за роботою лічильної комісії. Людмила Мацішевська під час голосування називає всіх присутніх депутатів і вимагає від них відповіді, “за” вони, “проти” чи “утрималися”. Якщо хтось забариться з відповіддю, то ще й покрикує!

А сама то, а сама! Себе вона навіть не називає, не те що повідомляє загал про своє волевиявлення. Таке враження, що вона прийшла в раду не суспільству слугувати, а думає, що суспільство та інші депутати існують виключно для неї, і тому вона для себе з’ясовує їх волевиявлення по тому чи іншому питанню.

А як же з такими принципами місцевого самоврядування як відкритість, публічність, гласність тощо? Схоже, Людмила Вікторівна Закон навіть не відкривала!

До речі, мене інколи питають, чому я районній раді приділяю менше уваги? Ось зателефонував, поцікавився як в них голосують? На останній сесії депутатів опитував лікар Сергій Осєдач, голосно називав і себе, і те, як він голосує.

Звісно ж, намагання з’ясувати в лічильної комісії таку їх діяльність не вдалося. Втім, прошу до перегляду:

 

 

Коментарі закриті.