Вирощуємо розсаду.  Рекомендації спеціаліста
– Хімічні засоби боротьби зі шкідниками та хворобами застосовувати у кімнаті не можна, – каже державний фітосанітарний інспектор Володимир Савченок. – Тож краще звернутися до народних методів, які добре себе зарекомендували.

Вчасно посіяти, полити, підживити, не пропустити захворювання чи напад шкідників – думка городника весь час повертається до підвіконня чи теплички. Свої поради та рекомендації пропонує читачам «Нашого слова» фітосанітарний інспектор відділу державного нагляду фітосанітарної інспекції Чернігівської області Володимир САВЧЕНОК.

Підготовка ґрунту

– Розвиток розсади багато в чому залежить від стану ґрунту, – констатує Володимир Миколайович. – Ідеальний варіант – підготовка ґрунту в серпні – вересні, але можна і взимку. Ґрунт для розсади потрібно готувати як мінімум за два – три тижні до посадки насіння. Для цього беремо землю з городу, додаємо перегній і пісок (у співвідношенні 1:1:1).

Ґрунт можна обробити теплом і холодом. Для цього набираємо землю і виносимо її на мороз на два – три дні, потім заносимо в тепло на такий же термін, і так тричі. Ніякої термічної обробки! Не треба прожарювати землю в духовці або поливати її гарячим розчином марганцівки, тому що в цьому випадку знищуються не тільки шкідливі мікроорганізми, але й корисні, які роблять землю «живою».

Перед посівом ґрунт повинен прогрітися до +18 – +20. Потім розкладаємо його по стаканчиках або ящиках для розсади та поливаємо одним із препаратів: Фітодоктор (чайна ложка на два літри води) або Фітоспорин.

Обробка насіння

– Перед посівом насіння обов’язково обробляємо, – наголошує фахівець. – За винятком вже обробленого кольорового насіння. Є багато способів обробки. Можна зубок часнику потовкти і залити півлітра води, дати настоятися 10 хвилин і залити насіння на 20 хвилин, потім промити і просушити. Також беруть одну столову ложку перекису водню на 50 мл води, замочують насіння на 20 хвилин, потім промивають. Використовують і слаборожевий настій марганцівки, у ньому замочують насіння на одну годину.

– Для стимулювання росту добре використовувати Біостим чи Біовіт, – продовжує Володимир Савченок. – Тоді насіння замочується і висівається одразу. Попіл – це також чудовий стимулятор: беремо 200 г попелу на 10 л води, настоюємо дві доби, насіння замочуємо на чотири – шість годин.

Наступний етап підготовки насіння – загартовування. Набрякле насіння можна загартовувати, помістивши його на дві – три доби в холодильник. Або день у теплі – ніч у холодильнику. Насіння після будь-якої обробки просушуємо і відразу висіваємо. Не треба його тримати в мокрих ганчірках і т.п., інакше втрачається енергія проростання. Насіння повинно бути набрякле, але не проросле.

Терміни посадки

Усю лютневу розсаду потрібно досвічувати, щоб світловий день був 14 – 16 годин. Цю ранню розсаду висаджуємо в теплиці, тому що в нашій кліматичній зоні без укриття можна висаджувати розсаду після 10 травня.

Легко можна підрахувати терміни посіву насіння і якою має бути розсада до висадки в ґрунт: якщо вона переросте, то ми втрачаємо врожай.

Розсада томатів має рости 50 – 60 днів (це час від посіву насіння до висадки в ґрунт), селера і баклажани – 80 днів, перець – 70 днів, білокачанна капуста – 55 – 60 днів, кольрабі – 40 – 50 днів, цвітна капуста – 40 – 45 днів, пекінська капуста – 25 днів.

І головне – рослина перед посадкою повинна мати не менше трьох пар справжніх листків.

Полив і підживлення

– Поливають розсаду рівномірно, щоб не перелити, але й не пересушити, – говорить Володимир Савченок. – Поливати потрібно теплою водою (20 – 25°С). Якщо використовуєте водопровідну воду, її треба відстоювати три – п’ять годин. Полив необхідний як тільки підсохне верхній шар ґрунту. Розсаду томату, перцю, баклажана поливають зрідка, але підвищеними нормами у сонячну погоду й у першій половині дня. Розсаду білокачанної та цвітної капусти, салату – також підвищеними нормами води у першій половині дня. Якщо поливати холодною водою при підвищеній вологості ґрунту та повітря, рослини уражують грибкові хвороби.

Дуже добре використовувати для поливу настій шкаралупи курячих яєць (10 – 15 штук на три літри води).
За період вирощування розсаду підживлюють два – три рази. Перше підживлення мінеральними добривами (в основному це звична аміачна селітра) проводять через 7 – 10 днів після пікіровки томатів, перців, баклажанів, через 10 днів після пікіровки капусти. Після підживлення рослини поливають теплою водою, щоб змити розчин добрив та, за потреби, провітрюють приміщення.

Розсаді необхідне добре освітлення. В кімнаті ящики з розсадою розміщують на вікнах з південного боку. Чим вища температура в приміщенні, тим кращим повинно бути освітлення, інакше розсада витягнеться. І ще потрібно уникати тривалого прямого попадання сонячних променів на рослини, бо можливі опіки.

Якщо розсада захворіла

– Якщо на вашу розсаду напали попелиці, обробіть її настоєм тютюну, – рекомендує Володимир Миколайович. – Сигарети «Прима», тютюн, тютюновий пил заливають водою з розрахунку 2:5 та настоюють добу (якщо ви застосували холодну воду – дві доби). Для кращого прилипання можна додати господарського мила. Його нарізають чи натирають на крупній тертці, а потім розчиняють у невеликій кількості гарячої води.

Одними з найнебезпечніших шкідників є кліщі. Проти них ви можете використати біологічні настої. Настій цибулевого лушпиння: 15 – 20 г лушпиння настоюють у літрі води чотири – п’ять днів, фільтрують та обприскують рослини. Настій часнику: 20 – 30 г часнику подрібнюють, додають води до одного літру, проціджують, додають розчин господарського мила та обробляють рослини.

Дуже небезпечною для сходів є хвороба, що одержала назву «чорна ніжка». Якщо ґрунт перед висівом насіння був пропарений, то це майже 100% гарантія того, що хвороба омине вашу розсаду.

Дуже добрі результати при обробці насіння від хвороб дає використання препарату Мікосан-В, який можна застосовувати як в теплицях, так і в кімнатах. Він захищає від кореневих гнилей, борошнистої роси та інших захворювань, а також стимулює імунітет рослин. Для захисту овочевих культур від грибкових захворювань у теплицях використовують біологічний препарат Триходермін.

Для боротьби у теплицях з білокрилкою застосовують препарат Вертицилін і жовті клейові стрічки, а з трипсами та білокрилкою – препарат Боверін. Це біологічні препарати, але засоби індивідуального захисту при роботі з ними треба завжди використовувати, як і дотримуватись техніки безпеки.

Коментарі закриті.