Максим ОПАНАСЕНКО, бюро журналістських розслідувань «Свідомо», для «Нашого слова». Малюнок Олега Синельника.

Чому відмінники не змогли потрапити на бюджетне навчання?

796585Новопризначений міністр освіти та науки Дмитро Табачник зробив для вузів революцію. Чи контрреволюцію. Як це називати, вирішуйте самі. Зайнявши міністерське крісло, Дмитро Табачник дозволив вишам усієї країни набирати студентів не лише за результатами незалежних тестів, як було два попередніх роки, але й враховуючи бали шкільного атестату, творчий конкурс та власні екзамени.

Шкільне золото множиться

«З початку вступної кампанії до нас на гарячу лінію зі скаргами звернулося 1 200 батьків та абітурієнтів. Ще 100 потрапили на прийом у міністерстві. Це значно менше, ніж минулоріч – 2 725 дзвінків і 200 візитів. Можна сказати, що вступна кампанія пройшла успішно».

Міністр освіти Дмитро Табачник задоволено оглядає сяючі обличчя ректорів. Очільники київських вишів приїхали на селекторну нараду особисто. Ректори з регіонів слухають шефа он-лайн.

По черзі розказують про вступ у своїх містах. Скрізь, за їхніми словами, все добре, спокійно і без ексцесів.

Минулу систему прийому не один ректор сварив за неможливість вибрати студента. Проводилися тести у приміщеннях шкіл. Відповіді оцінював комп’ютер та незалежні вчителі з інших міст. Вузам залишалося лише автоматично зараховувати абітурієнтів з найвищими балами.

Cамі школярі та їхні шкільні вчителі теж час від часу критикували тести – за складність та двозначність. Але ця система, як показало минулорічне опитування «Свідомо», дозволила хлопцям та дівчатам з провінції без зв’язків та грошей, лише на високих балах, потрапляти на бюджетні місця в найпрестижніші столичні вузи. Інститут міжнародних відносин, правовий факультет Шевченка, Могилянка, КПІ – всі вони розчинили двері для двохсотбальників. За дослідженням проекту «Гідна Україна», минулого року лише 0,3% батьків і 0,7% їхніх дітей сказали, що зіштовхнулися з корупцією при вступі.

Міністр Табачник спочатку наказав враховувати при відборі студентів середній бал шкільного атестату. Розслідування «Свідомо» через три місяці після цього показало: атестати почали продавати. Про це не лише говорили вчителі у школах по всій країні. Але й красномовно свідчив 25-відсотковий ріст попиту на шкільні журнали та 30-відсоткове зростання кількості золотих медалістів. Це при скороченні кількості випускників шкіл!

Міністр освіти пішов далі та дозволив вузам проводити творчі конкурси і власні екзамени для тих, хто закінчив школу раніше 2007-го року.

«Липові» олімпійці

«Цього просто не може бути в принципі. Я впевнений що це помилка». Так міністр відповів на запитання «Свідомо» про те, що робитиме Міносвіти з абітурієнтами, які підробили собі документи про перемогу в олімпіаді. За законом такі документи дають пільгу при вступі.

Дмитро Табачник порадив звірити таких «олімпійців» із наказами про нагородження переможців і призерів олімпіад і конкурсів Малої академії наук. Ми так і зробили. «Свідомо» перевірило найпрестижніші факультети десяти престижних вишів. І переконалося – самозванців там не бракує.

Лідером з прийому фальшивих олімпійців на початку вступної кампанії був університет ім. Тараса Шевченка. На факультеті журналістики у першій десятці рейтингу дев’ятеро вступників були учасниками олімпіад. Восьмеро – несправжні.

На «обліку та аудиті» з п’яти перших в рейтингу липовими виявилися троє. По одному «фальшивому» «Свідомо» знайшло у економічному університеті Гетьмана, столичному КПІ, Лінгвістичному університеті і Національному авіаційному.

Чисто – у медичному університеті Богомольця, Львівському національному, Київському будівельному. Найчистіше – у Могилянці. Там не було жодного олімпійця взагалі – всі абітурієнти конкурували на однакових умовах.

«Свідомо» звернулося до голови спілки ректорів і заразом ректора університету ім. Тараса Шевченка Леоніда Губернського.

– Ви взагалі перевіряли документи вступників при подачі?

– Звісно. У приймальних комісіях працюють кваліфіковані й проінструктовані кадри. Вони звіряють прізвища олімпійців з наказами Міносвіти.

– То чому ж така навала фальшивих олімпійців?

– Це неправда. Проректор особисто перевіряв усі документи. Жоден з наших абітурієнтів документи не підробляв.

Попри спростування інформації, міністр прямо на нараді з ректорами доручив їм ще раз перевірити списки абітурієнтів. За тиждень рейтинги вищезгаданих вишів оновилися ледь не на дві треті. В усіх вишах липові олімпійці або опустилися на кілька сотень позицій вниз вже без позначки «переможець олімпіади», або зникли зі списків взагалі.

Найцікавіше, що єдину справжню призерку олімпіади на журфаці університету ім. Тараса Шевченка також викинули з рейтингу.

Благодійні побори

– У мене і моєї дитини був просто шок, – розлючено розповідає Елла з Дніпропетровська.

Її дочка віддала документи до Придніпровської академії на «міжнародну економіку». В решту вишів – для підстраховки.

– Дочка – не медалістка, її загальний бал за тестування і середній бал атестату – 691,4 з 800 можливих. Тому ми одразу подалися на контракт. За кілька днів я випадково дізнаюся про якийсь «цільовий збір» у цьому виші у сумі 4 000 – 8 000 гривень.

Що це за суми і звідки вони взялися? У економічному відділі мамі порадили спочатку вступити, а потім вже розбиратися з внесками. Нічого більше не пояснювали.

– А за тиждень був новий «сюрприз» – у рейтингу системи «Конкурс» на сторінці нашого вишу в одних дітей були приплюсовані бали атестату, в інших – ні, а в дочки… взагалі зменшені. Дзвоню до вишу, вони кажуть: «Це помилка Міносвіти, у нашому рейтингу на нашому сайті все правильно і все в порядку». Ну, в порядку – то в порядку. А 6 серпня, коли документи вже не приймалися і всі слідкували за рейтингом, я відкрила сторінку університету і… прізвища дочки в рейтингу не побачила. Зате побачила інших абітурієнтів, зі значно меншими балами, які успішно пройшли на контракт, – каже Елла.

Підстраховка знадобилася. Дівчина стала студенткою іншого вишу. Якого – мама розповісти не захотіла. Чи вона боролася за чесний вступ доньки? Намагалася додзвонитися на гарячу лінію Міносвіти. Марно – телефон не працював. Тоді надіслала листа зі скаргою особисто міністру. За два тижні – жодної реакції.

«Свідомо» зателефонувало до приймальної комісії Придніпровської академії. Там нас запевнили, що в університеті «глючить» комп’ютерна мережа, і випадок з Аліною – прикре непорозуміння. Мовляв, рейтинг сам випадково викинув її прізвище зі свого списку. Проте згодом виявилося, що до рейтингу потрапили ті, хто вже оформив контракт з вишем. Хоча за правилами вступу це можна зробити до 25 серпня, а в рейтингу мають бути прізвища всіх абітурієнтів, що подали свої документи. Також з’ясувалося, що звідкілясь в університеті «буквально хвилину тому» з’явилися ще 15 вільних контрактних місць. Пояснювати ситуацію з обов’язковим побором працівниця приймальної відмовилася.

«Зрізані»

Сашко Ветчинов – зірка телешоу «Найрозумніший». За словами директора столичного Голосієвського ліцею, це кращий учень за увесь час існування навчального закладу. Зараз вчиться на «міжнародній економіці» в університеті ім. Тараса Шевченка.

Настя Водоводова – вродлива і надрозумна дівчина. Навчається в Інституті міжнародних відносин.

Олег Костюченко – також вихованець Голосієвського ліцею. І також в когорті най-най. Вчиться на «міжнародній економіці» в університеті Шевченка.

Усі вони – рекордсмени тестування минулого року. Кожен набрав максимальні 200 балів на трьох тестах. Минулого року їхні прізвища прикрашали шпальти чи не всіх газет, їх оприлюднило Міносвіти, яке слідкувало за вступом. Усі без проблем були зараховані на бюджет.

Валентина Москаленко, Анна Коренева, Настя Кулемза. А це – 200-бальники цього року. Жодна з них, попри надвисокі показники, не став відомим. Міносвіти не оприлюднювало їхні імена. І жоден не вступив на бюджет до університету, куди подавався.

Валентина Москаленко хотіла стати студенткою журфаку. Вступила до юридичного факультету університету імені Гетьмана. Так само на журфак претендувала і Анна Коренева. Вступила на факультет соціології і права в КПІ. Настя Кулемза, яка хотіла вчитися на журналістиці в Харківському університеті імені Каразіна, зараз вже студентка архітектурного факультету Харківського державного технічного університету будівництва та архітектури.

Усіх «зрізав» творчий конкурс. Натомість високо оцінивши абітурієнтів з посередніми результатами тестів і «трійками» в шкільному атестаті. Що за творчий конкурс? На журфаці університету імені Шевченка це була імпровізована прес-конференція. Майбутні журналісти ставили питання учасникам, писали замітки і новини, записували на диктофон власні враження.

– Найгірше, що нічого довести не можна. От просто не сподобалося комісії – і все, ти не підходиш, – ділиться зі «Свідомо» один зі зрізаних 200-бальників. Хлопець попросив не називати своє ім’я. – Я навіть на апеляцію не подавав. А сенс?

Яніна Осадча намагалася стати студенткою харківського університету імені Каразіна. Хотіла вчитися на журналіста. На тестуванні з української мови і літератури отримала 199,5 бала з 200 можливих, з історії України – 199. Середній бал атестату – 187,6. На творчому конкурсі отримала наднизькі 133 бали.

– Нам роздали цитати з віршів. Треба було написати твір на дану тему, – каже дівчина. Вона впевнена, що на творчому конкурсі зрізали, і не тільки її.

А от Даша Щебетун конкурувала з Яніною. Вона набрала на тестах 172,5 і 158,5 бала. І середній бал атестату незначний – 178,1. Зате за творчий конкурс – максимальні 200. Дашу взяли.

Довести порушення складно. За законом, під час апеляції вам можуть показати тільки вашу роботу. Порівнювати її з чиєюсь – заборонено.

Хто не встиг, той запізнився

Ярослав мав намір вступити до столичного університету імені Шевченка на юрфак. У день зарахування прийшов до стенду зі списками зарахованих і побачив не своє прізвище, а прізвища абітурієнтів… зі значно нижчими балами.

Університет пояснив це так: ми зарахували тих абітурієнтів, які принесли оригінали документів. Це протирічить наказу міністра. Це протирічить правилам вступу, за яким вузи мають чекати оригінали документів упродовж п’яти днів. Це протирічить логіці – який сенс приймати абітурієнтів з гіршими оцінками лише тому, що вони першими добігли з медичною довідкою, фотографією та слабеньким шкільним атестатом в руках?

Але Ярослав і ще декілька його знайомих залишилися без омріяного юрфаку. Та облишити це просто так хлопець не погодився. Окрім інтернет-звернення, Ярослав збирається написати листа міністру і заяву до прокуратури. Зараз він збирає схожі випадки.

Мертві душі

Київський педуніверситет імені Грінченка набрав на бюджетне навчання абітурієнтів, які навіть не брали участь в конкурсі. Прізвищ Філіпової Валерії, Жакун Віти і Куришко Інни з факультету дошкільної освіти немає у рейтингу системи «Конкурс». Там міститься інформація про всіх вступників, що подали документи до того чи іншого вишу.

А от в рейтингу на сайті самого вишу дівчата посідають третє – п’яте місця і вже пройшли на бюджетне навчання. 

За поясненнями «Свідомо» звернулося до помічника ректора Тетяни Опришко. Пані помічник намагалася переконати нас у тому, що дані на «Конкурсі» не є достовірними і університет не несе відповідальності за них.

– Точні дані – на сайті нашого університету. І взагалі все могло переплутатися через донесення абітурієнтами оригіналів документів з 5 по 11 серпня, – сказала вона.

Але сам міністр освіти повідомив, що пароль на вхід до «Конкурсу» є лише у одного члена приймальної комісії кожного університету. І бути різними рейтинги, за словами міністра, не можуть. Працівник приймальної зобов’язаний вносити  всі дані в першу чергу на «Конкурс», а потім – на сайт свого вишу. Звідки ж взялися прізвища «неіснуючих» абітурієнтів, Опришко не пояснила.

Громадська мережа «ОПОРА», яка три роки поспіль слідкує за вступною кампанією, запропонувала Міносвіти покарати членів приймальних комісій, через яких постраждали абітурієнти. Також «Опора» попросила врятувати тих абітурієнтів з високими балами, які програли гонку «принеси документи раніше – і тебе зарахують». І перевірити, через що юнаки та дівчата, які набирали високі бали на незалежних тестах, провалили «творчі конкурси».

«Свідомо» запитало у міністра, що він робитиме.

– Хочу сказати, що коли працюють лише з однією метою – когось огудити, то в мене це викликає здивування, якщо не сказати більше, – каже Дмитро Табачник. – Ні бажання, ні коштів університет не має для того, щоб вишукувати за кордоном, по місту, по району, по селу того, хто не стурбований власною долею і власною професією. Закінчився день – не принесли документи, то список починає просуватися в приймальній комісії…

Минулого року міліція спіймала на хабарах 44 викладачів вишів по всій країні. З початку цього року до кримінальної відповідальності притягуються вже 70 викладачів та чотири студенти, які дали хабарі. При цьому за цей рік немає даних по Києву, де вишів найбільше. Як заявив начальник Департаменту державної служби боротьби з економічною злочинністю МВС Валерій Коряк, столичний УБЕП працює стосовно викладачів-хабарників вкрай погано.

__

Обговорити «фішки» цьогорічної вступної кампанії можна на “Нашому форумі”.

Коментарі закриті.