Нічну тишу менських вулиць 26 грудня стривожило ревіння сирен пожежних автомобілів. Дах трьохквартирного будинку по вулиці Робітничій, 4 палав, як свічка. Та найстрашнішого ще не знав ніхто…

Трьом – смерть, двом – вулиця

Бійці пожежного підрозділу нервували, адже у будинку проживали п’ятеро людей, троє з яких – пенсіонери. Де вони, що з ними? Хотілося вірити у краще, та сліпий випадок розпорядився по своєму. Жорстоко і трагічно.

– Пожежа виникла у квартирі Ганни Кисельової, 1939 року народження, – розповідає головний фахівець Менського РВ УДСНС України в Чернігівській області Артем Кремльов. – Ймовірна причина пожежі – неправильне улаштування та несправність опалювальної печі (триває слідство). На момент виклику підрозділу вогонь вже встиг охопити пів-будинку, тому менським і куковицьким пожежним знадобилося більше двох годин, щоб його приборкати.

В одній із житлових кімнат виявлено тіла загиблих чоловіка і жінки. Сімейна пара задихнулася у диму. А Ганна Кисельова отримала термічні опіки I – III ступенів 60% поверхні тіла, від яких померла через два дні у Чернігівській лікарні.

Вогняна стихія знищила покрівлю будинку, пошкодила перекриття та стіни, понівечила домашній скарб.
Чи не найбільше дісталося квартирі Олени Олещенко, яка встигла вискочити із пекельної пастки.

Фатальний 13-ий

– Скільки разів говорили ми Ганні Федотівні, щоб з вогнем береглася. Не слухалась покійниця, – витирає сльозу кінчиком хустки погорілиця. – Грубу ту ніхто, напевно, і не підладжував. Та й гості із пляшкою та цигаркою частенько навідувалися.

Саму Олену Андріївну врятувало те, що у ту страшну ніч погано спалося. Почула, неначе гупає щось чи стріляє. Розбудила співмешканця. Він виглянув, а вже уся покрівля у вогні і в кімнати зразу ж пасма диму потягло. Кажуть: стали задихатися, то не до того було, щоб якесь майно рятувати.

– Дванадцять років я прожила тут, звикла, думала – усі біди вже позаду, – зітхає Олена Андріївна. – А на тринадцятий – отаке горе…

У нашої співбесідниці дітей немає, батьки давно померли. Зараз прихистили добрі люди, а що завтра-післязавтра буде – боїться і подумати.

Зі світу по нитці…

Колись горе людське разом долали, останнім шматком ділилися, усією громадою допомагали із біди виплутатися. То, може, і зараз такий час настав?

– Із усього, що роками наживалося, тільки куртку та штани встигла ухопити. І сумку із паспортом, – тремтить голос у Олени Андріївни. – Так босою і вискочила. Дякувати пожежникам – документи із шафи врятували. Ще консервація у погребі залишилася – ото і все моє майно.

Деякі меняни вже почали збирати допомогу потерпілій. Якщо хтось із читачів захоче зробити свій внесок у добру справу, звертайтеся за телефоном 2-49-47 або за адресою: Мена, вул. Робітнича, 5.

Кошти можна перерахувати на рахунок: п/р №26201012568325, ПАТ «Державний Ощадний банк України.