Невесела арифметика
У найхолодніші дні теплова потужність обігрівачів (радіаторів), необхідна для опалення квартири середніх розмірів у багатоквартирному будинку, становить близько п’яти кВт; при використанні для опалення природного газу його витрата протягом одного зимового місяця становить 200 – 300 кубометрів.
Варто зазначити, що для опалення індивідуального будинку тієї ж площі необхідна потужність радіаторів і витрата газу зазвичай удвічі, а то й втричі більша внаслідок більшої площі зовнішніх стін, а також втрат тепла через підлогу і стелю (квартиру хоч трохи, та сусіди гріють). При нинішньому тарифі на природний газ за кубометр – 1,1 грн. (без пільг) вартість газу, необхідного для індивідуального опалення квартири, складе близько 250 грн., а будинку – 350 – 700 грн. на місяць, що дуже немало.
Якщо ж тарифи на газ прирівняють до світових цін (а до цього рано чи пізно ми прийдемо), наприклад, 400 доларів за 1000 кубометрів, то при курсі один долар = 15 грн. (це по «мінімальному мінімуму») опалення квартири обійдеться вже у 900 грн., а будинку – 1800 – 3600 грн. Сума не підйомна! Тож питання економії газу плавно перетворюється в питання виживання. Що ж робити?
Тепло за шторою
– Перш за все, необхідно максимально зменшити втрати тепла та підвищити ефективність системи опалення, – рекомендує підприємець менянин Василь Кондаков, якому вдається економити значні кошти, використовуючи енергозберігаючі технології. – Звичайно, якщо зводити будинок з нуля – це набагато простіше, але і у квартирі чи будинку «старожилах» це також реально.
Для початку треба просто підвищити віддачу тепла від радіатора в кімнату, залишивши його відкритим. Адже, на думку експертів, наявність широкого підвіконня над радіатором знижує віддачу тепла на три – п’ять відсотків, наявність декоративних екранів – на 10 – 20%, зашивання гіпсокартоном або фанерою із щілинами для проходу повітря, прикритими сітками, – до 40% (!).
Дуже сильно зменшується віддача від радіатора, закритого фіранками і шторами. У цьому випадку значна частина тепла від нагрітого повітря, що піднімається від радіатора в зазорі між фіранками і шибками, витрачається, по суті, на обігрів вулиці. Щоб цього уникнути, просто викладіть фіранки і штори на підвіконня. Це ще й зменшить втрату тепла з приміщення через вікно. Словом, усі батареї взимку повинні бути повністю відкриті, навіть якщо це і неестетично.
– Краще очистити батареї опалення від бруду, що зібрався всередині, оскільки він уповільнює рух води по батареї і вона повністю не прогрівається, – продовжує розмову Василь Кондаков. – Для цього в літній час слід встановити в нижній частині батареї кран, а до початку сезону опалення достатньо буде спустити кілька відер води – і бруд зійде. На жаль, це не дозволить очистити внутрішні поверхні від накипу. Тут без демонтажу радіаторів або навіть їх заміни, швидше за все, не обійтися.
Стіни і вікна
Проста алюмінієва фольга на стіні за радіатором забезпечить відбивання теплового випромінювання всередину приміщення. Між фольгою і стінкою залиште повітряний прошарок або укладіть лист матеріалу з низькою теплопровідністю (підійде мішковина). Це знизить втрати тепла через зовнішню стіну ще на 5%.
Корисно облицювати зовнішні стіни пінопластом. Теоретично установка пінопластових панелей товщиною 50 мм знижує втрату тепла через стандартні зовнішні стіни майже вдвічі.
Заскліть і утепліть балкони і лоджії. Перевагу слід віддавати подвійного склінню.
Втрати тепла через віконний проріз більші, ніж через стандартну зовнішню стіну (без додаткової теплоізоляції) у 5,8 раза при одинарному склі і в 2,5 – 3 рази при подвійному склінні.
Таким чином, навіть потрійне скління (подвійний склопакет) не буде зайвим, що, до речі, дозволить ще й знизити шум з вулиці.
Ущільнюємося!
Сумарна довжина щілин в рамі одного вікна (залежно від конструкції) може досягати 5 – 7, а якщо з балконними дверима, то і 12 метрів (оце шлях для холоду!). Не слід забувати, що щілини можуть утворитися ще й між нижньою поверхнею підвіконня і стіною, між рамами і склом.
Можна рекомендувати наступне: ущільнення шибок у рамах «герметиком», встановлення в зазорах рам самоклеючих гумових ущільнювачів, всередині приміщення потрібно додатково заклеїти щілини спеціальною стрічкою.
Для кватирок слід обмежитися гумовим ущільнювачем: вентиляція та періодичні провітрювання необхідні навіть у найлютіші морози.
Для справних металопластикових вікон все це не потрібно, бо в них конструктивно забезпечується досить надійне ущільнення.
Але що ж дають усі ці заходи? Зробимо простий розрахунок. Нехай система опалення підтримує різницю температур між кімнатою і вулицею 30 ºС, тоді підвищення віддачі тепла від радіаторів (або зниження втрат тепла) на 20% вже еквівалентно підвищенню температури на 6 ºС. Як кажуть, відчуйте різницю, наприклад, між 14 ºС і 20 ºС в кімнаті.
