Уже третє засідання 25 вересня суд таємно досліджував докази вини Примакова й Гайдукевича в корупційних діяннях.

 

 

Рішення про дослідження доказів в закритому режимі містить в собі два позитивні моменти: це захист підсудних від розголошення відомостей про їхнє приватне життя, котрих, до речі, згідно з твердженням прокурора в доказах немає, і повне дотримання чинного законодавства однієї з найбільш корумпованих країн світу, котрою є Україна.

Отже, інтереси звинувачених у корупції підсудних захищені повною мірою. Про інтереси потерпаючої від корупції сторони, а саме суспільства, говорити, мабуть, і не варто, хто і коли рахувався з інтересами українського загалу?

А як же інтереси самого суду? Як дане рішення вплине на авторитет судової влади? Автору вбачається, що при будь-якому рішенні суду, підкреслюю, при будь-якому, незадоволені ним будуть звинувачувати суд в продажності, упередженості та інших пороках. І що їм можна буде сказати?

Зокрема, саме і для того, щоб вберегти суд від звинувачень в несправедливому судочинстві, автор й намагається показати суспільству зібрані СБУ докази. За таких умов кожен міг би обґрунтовано, посилаючись на особисто побачене й почуте, твердити про справедливість судового процесу. На жаль, сам суд позбавив себе максимально об’єктивної оцінки суспільством.

Особливо хочу підкреслити, мова йде про засекреченість судом доказів вини підсудних, а не про гіпотетичну наявність в доказах інформації про особисте життя та взаємовідносини Примакова з Гайдукевичем та їхніми однопартійцями.

Наступне засідання призначене на 12 жовтня.

Прошу до перегляду відкритої частини засідання:

 

Коментарі закриті.