Ще в 1905 році житель села Ліски І.М. Єрмоленко під час корчування пнів в урочищі «Махонькове» (східна околиця села) знайшов два короноподібних предмети, відлитих з бронзи. У 1907 році ці речі потрапили до менського поміщика Колодія, який їх передав до музею при Київській духовній академії. Звідси вони після революції 1917 року надійшли до Київського історичного музею, де зберігаються й досі.
У 1918 році житель Лісок Ф.К. Боюн знайшов подібний предмет в урочищі «Казенне» – на південний захід від населеного пункту. У 1930 році він передав знахідку до Сосницького краєзнавчого музею, а в 1958 році до цього ж музею від жительки Лісок Марії Олександрівни Могили надійшов ще один подібний предмет.
У 1960 та в 1965 роках матеріали про ці знахідки публікувалися у виданнях Інституту археології Академії наук СРСР. Відомий археолог О.О.Попко назвав їх «короноподібними прикрасами». При цьому він відносить знахідки до так званої зарубинецької культури, яка охоплює період з II століття до нашої ери і є, за останніми дослідженнями, слов’янською. Попко зауважував, що «зарубинецьке поселення в Лісках являє поки єдиний пам’ятник на території Східної Європи, де знайдено чотири екземпляри «короноподібних прикрас».
На жаль, ніхто з учених не зробив певного висновку щодо приналежності цих предметів. Існує гіпотеза, що ці «корони» є прикрасами для голови. Можливо, вони прикрашали голову під час урочистостей, інші могли слугувати в якості шийних прикрас або ж використовувались для укріплення одягу навколо шиї.
Такі прикраси не часто знаходять в могилах або поселеннях. Майже всі обрядові предмети виявлені випадково і, як правило, в болотистій місцевості, де і відбувалися дійства.
Варто звернути увагу на деякі елементи цих предметів. На передньому плані – шишкоподібна деталь. Це не що інше, як «дерево життя», характерне для давньої символіки. Також геометризоване зображення людини. Приблизно однакова кількість зубчиків (на всіх знахідках – 23) досі лишається загадкою. Але знаходження цих предметів парами, враховуючи їх символіку, дає підстави гадати, що це ритуальні предмети.
Несподівано межі виявлення цих унікальних знахідок розширилася. Влітку 1980 року працівниками колишнього радгоспу «Менський» слюсарем Олексієм Битним та механізатором Анатолієм Середою було знайдено два короноподібні предмети неподалік від с. Гребля Миколаївської сільради. Цю знахідку було передано до районного краєзнавчого музею, де вони зберігаються і досі.
Місця знахідок були ретельно обстежені, знайдено фрагментарні залишки посуду. Це дало змогу більш точно датувати нові цінні знахідки.
