Напередодні пожежі над його хатою довго кружляв сич і сумно вив сусідський пес. Біди ніхто не чекав і не звав – вона прийшла непроханою гостею і залишила родину без даху над головою.

Сергій працював трактористом у сільгосппідприємстві. А коли роботи не стало, заробляти почав по людях: тому викосить, іншому дрова порубає. І дружина його, Тамара, відправивши чотирирічну донечку Аню до дитсадка, теж шукала собі підробіток.

Того дня, 17 вересня, як і завжди, Сергій з Тамарою попорали хазяйство – коня, козу, двоє поросят, курей. Витопили піч, наварили і собі їсти, і худобі.

– Залишилося ще чимало жару, то я поставила два чавуни з картоплею, – розповідає Тамара Олексіївна, – труби і заслінки не закривала. Пішли із Сергієм до людей перебирати картоплю.

– Десь опівдні нам зателефонували сусіди і сказали, що наша хата горить, – продовжує розповідати Сергій Вікторович. – Прилетіли ми з Тамарою додому, а під двором уже пожежні машини з Семенівки і Березни стоять. Загорілася хата з горища, але важко було приборкати вогонь. По-перше, дах був накритий залізом, а поверх ще й шифером. По-друге, на горищі було багато полови і тирси – горіло дуже. Я цю хату придбав у листопаді минулого року, не встиг її оформити як належить, роздивитися горище.

Сергій з Тамарою з палаючої хати встигли документи вихопити, телевізор та дещо з одягу. Усі меблі, які були в домі, закіптюжені, залиті водою, словом, служити своїм господарям вже не будуть.

Пожежа не торкнулася, на щастя, господарських будівель, неушкодженою залишилася і домашня живність. Серед згарища у дворі яскраво палахкотять жоржини.

Подружжя нині живе у хаті Тамариної сестри, неподалік від своєї колишньої домівки. Це тимчасове пристанище. На цій же вулиці є непоганий будинок, який Сергій з Тамарою мають намір придбати за допомогою добрих і небайдужих людей.

– Спасибі велике односельцям, – каже подружжя, – несуть нам гроші, аби ми ту хату скоріше купили і зимували уже у своїй.

Правду кажуть, що як з миру по ниточці зібрати, то голому вийде сорочка. Можливо, на чужу біду відгукнуться підприємці і просто добродушні люди не лише із Семенівки, а й з навколишніх сіл, з райцентру і допоможуть молодій сім’ї і їхній донечці.