Ікона «Живоносне джерело». Сайт unian.ua

До 1930-х років у Киселівці була велика церква з дзвіницею, з трьома престолами: на честь святого Миколая, святої мучениці Варвари та ікони «Живоносне джерело».

 

Михайло Олещенко, 1925 р.н.: «У нас храм був і зимою на Миколая, і на свято «істошника», оце після Великодня у п’ятницю. Приїздили дядьки — брати батькові з сім’ями у гості кіньми, зимою на санях. А жила недалеко від нас баба Варка, дак до неї на храм збиралися її родичі на Варвари. Це ж три празники в ряд, у нас казали «Варки, Савки, Миколая».

 

Підтвердили це й інші киселівські старожили.

 

Не просто так було колись освячено церкву в с. Киселівка Менського району на честь цієї ікони. Тут є прямий зв’язок з джерелом-криничкою в киселівському урочищі «Ракита», про яке я писала в статті «Повертаймося до джерел, або Як врятувати малі річки».

 

Усе вказує на те, що це джерело мало цілющу воду. Церква стояла не дуже далеко від кринички, усього за кілька сотень метрів.

 

Крім цієї кринички, у річці Мені ще були джерела, але жодне з них у Киселівці не називали криничкою.

 

Відомо, наприклад, про джерела, що били з правого берега річки на повороті русла там, де зараз закінчуються городи Попелюхів та їхніх сусідів. Знаходили джерела рибалки, що тягали рибальські сітки вздовж річки. Тому що «коли тягнеш волока, то біля джерел ноги холодом обдає», — Михайло Олещенко, 1925 р.н.

 

День ікони Богородиці «Живоносне джерело» святкується Православною Церквою в першу п’ятницю після Великодня. У цей день після літургії в православних храмах зазвичай звершується водосвятний молебень перед іконою Божої Матері «Живоносне джерело».

 

Ця ікона відома переважно тим, що перед нею молились про зцілення від тілесних і душевних хвороб, а історія її появи прямо пов’язана з цілющим природним джерелом поблизу міста Костянтинополя.

Старі люди Киселівки вважають, що і нині це є храмове свято села, незважаючи на те, що нова сучасна церква освячена лише на честь святителя Миколая.

 

Анна Олещенко.

 

Коментарі закриті.