Цікавими фактами з минулого Мени поділилася колишня учителька Менської районної гімназії корінна менянка Раїса Нікітченко.
– У 1937 році мої батьки купили хату на розі вулиці та провулка Шевченка, я і нині там мешкаю, – каже Раїса Гнатівна. – Усе життя пройшло у Мені, тож багато пам’ятаю. У 50 – 60-ті роки між вулицями Радянською та Шевченка (де нині магазин «Гурман») був базар. А на місці нинішнього міського базару біля автовокзалу стояли житлові масиви. Насиченим є і «життя» споруди районного краєзнавчого музею. Під час війни там розміщувалася німецька комендатура, була там свого часу і сільрада, і друкарня, й інтернат для сільських школярів.
Раїса Гнатівна згадує, що колись вулиця Шевченка була вкрита бруківкою. Вона добре пам’ятає колишній сквер (нині це територія за магазином «Орхідея»). Там і досі ростуть поодинокі старі в’язи. А колись було їх багато, стояли лавочки, там же був і пам’ятник Кобзареві.
– Ой, із тим сквером у мене такі спогади пов’язані, – сміється жінка. – Я у дупло в’яза частенько клала для однокласників переклад із французької, бо вона мені легко давалася. А який колись кінотеатр там знаходився! Усі концерти, урочисті засідання у ньому проходили, грав струнний оркестр. Меняни любили туди ходити. А ще пам’ятаю колишній будинок піонерів по вулиці Леніна, куди я частенько бігала до бібліотеки. Тепер там розміщена приватна стоматполіклініка.
Споруда КП «Менакомунпослуга», де довгі роки знаходилася художня майстерня, має більш як вікову історію. Достеменно відомо, що до революції 1917 року там розміщувалася міська жандармерія. А в середині минулого сторіччя були початкові класи школи імені Леніна. Приміщення запам’яталося таким холодом, що взимку навіть чорнило замерзало. Навпроти тоді знаходився молокоприймальний пункт.
Моя співрозмовниця згадала також, що навпроти нинішньої школи імені Т.Г. Шевченка, на місці п’ятиповерхівок, була автостанція. На території нового центру зайнятості стояли старий Будинок культури та аптека. У приміщеннях дитячого садочка імені Щорса працював райвиконком, навпроти – стара пошта.
Там, де зараз знаходиться податкова інспекція, розміщувалася початкова школа імені Горького, пізніше – шкільні квартири, дитсадок «Теремок», навчалися шестирічки міської школи імені Леніна. Інша початкова школа – імені Сталіна – була у приміщенні теперішнього дитячого садочка імені Гагаріна.
Можливо, наведені нами спогади здалися вам хаотичними й неповними. Однак минули десятки років, місто стрімко змінювалося, розбудовувалося. Якщо історія нашої Мени є для вас цікавою, якщо підкажете ще якісь її віхи – звертайтеся, будемо відтворювати історію рідного міста разом!
