
Днями зателефонувала жінка з Данилівки і висловила вдячність водію, який розвозить хліб вулицями села. Стареньким тепер не треба йти до магазину. Дякує за таку послугу і жителька Киселівки Любов Васько.
– Приватний підприємець із Шостки, що на Сумщині, має три пекарні: у самій Шостці, у Новгороді-Сіверському і у нас, у Мені, – розповідає завідувач виробництва Ольга Осипенко. – Торік, на початку жовтня, колектив нашого міні-підприємства запрацював по-новому.
Автомашини з хлібом і булочками їздять вулицями населених пунктів не тільки нашого району, а й сусідніх – Чернігівського, Корюківського, Борзнянського. Тричі на тиждень мешканці сіл і селищ чекають найголовнішого продукту харчування у себе під двором.
– Є такі старенькі, яким уже не під силу і власний двір перейти, – розказує водій Юрій Редько. – То вони за хвірткою у дні приїзду хлібного авто залишають сумку з грішми і списком потрібних виробів. Ми виконуємо їхні бажання, можемо і в хату занести покупку.
Покупці, а особливо пенсіонери, просять водіїв привезти їм ліки або ще дещо з продуктів. Не було такого випадку, аби постачальники хліба того бажання не виконали. Бо ж покупець – понад усе!
– Сільські люди напрочуд щедрі й добрі, – додає керівник водійського колективу Ярослав Дікой. – Машини у нас не нові, можуть раптово вийти з ладу. Доки водій ліквідує несправність, люди і чаю йому запропонують, і гарячого борщу, ще й у дорогу щось смачне зберуть.
Хліб і булочні вироби, які випікаються у пекарні, смачні. Як стверджує завідувач виробництва, у тісто не додають жодних розпушувачів та добавок. Сіль, цукор, дріжджі, борошно і вода – ось інгредієнти продукції, без якої не обходиться жодна українська родина.
– Щоразу до замісу ми обов’язково додаємо освячену воду, – каже експедитор Олена Костюченко. – Нашому підприємству її надав отець Михаїл – настоятель церкви Успіння Святої Богородиці.
– Наша продукція не залежується на прилавках і назад не повертається, – запевняє Ольга Осипенко. – Багато менян і гостей міста купують її просто у пекарні.
Колектив підприємства підібрався дружний, відповідальний і працьовитий. Завідувач виробництва на прохання назвати кращих шоферів, які щодня курсують розбитими сільськими вулицями, розгубилася:
– Та у нас усі хороші. Юрій Редько, Дмитро Гуза, Олександр Крутий, Артем Мазко, Володимир Купчин, Валерій Серапін, Дмитро Ганца… Вони не тільки відмінні водії, а ще й психологи та й просто щирі та добрі люди.