у менській школі відкрили музей світлицю
Ірина Гетьман.
Патефон дев’ятнадцятого століття, жорна та личаки… Ці та багато інших унікальних речей зібрані у нещодавно відкритій «Світлиці» в стінах міської школи імені Т.Г. Шевченка.

Переступаємо поріг колишнього шкільного класу – і опиняємося у старовинній сільській хаті. Дерев’яне ліжко, колиска з лялькою-мотанкою, прядка, жердка з плахтами, сорочками, корсетками, личаки і хустки, вишиті рушники. Біля іншої стіни – стіл, мисники з макітрами, горщиками та поливняками, лавки, жорна та багато-багато інших речей, котрими десятки, а то й сотні років тому користувалися наші пращури.

Ідею створення своєрідного музею народного українського побуту давно виношувала вчителька української мови Ірина Гетьман.

– Українська хата, її неповторний дух, аура – молоді люди практично не мають уявлення про це, – каже Ірина Федорівна. – Шкода. Бо коріння нашого роду, його звичаї та традиції забувати не можна. Без цього ми перестанемо бути нацією

Ірина Гетьман не один рік завзято й наполегливо збирала старовинні речі: просила у знайомих, сусідів, співробітників, батьків своїх учнів. Ба, навіть вирушала у такі собі експедиції по селах району. І була шалено рада, коли поверталася з черговим експонатом – старовинним рушником, макітрою чи навіть ложкою.
Минулого тижня відбулося урочисте відкриття «Світлиці». У гості завітали учасниці міського жіночого клубу «Енергія», заступник міського голови Юрій Стальниченко, колишній викладач історії, краєзнавець Микола Дорошенко, педагоги й учні школи.

Своєрідну екскурсію провели учасниці шкільної літературної студії «Муза». Від них ми почули багато цікавинок: що мисник в українській хаті завжди розміщувався справа від дверей, а селяни мали свої секрети вибору посуду; що хліб завжди вчиняли у четвер, а пекли у п’ятницю, різав його батько, а окраєць давав дівчатам (щоб хлопці любили); на столі не можна було класти ножа, сірники, ключі, не можна було й гупати по ньому кулаком.

Розповіли дівчатка також про різноманіття вишиваних весільних та побутових рушників (утирач, стирок, покутник та ін.). Усі речі в українському сільському побуті створювалися вручну з дерева, глини, льону та каменю.

Під час відкриття «Світлиці» звучали народні пісні, «Червона рута», записи на старих платівках, які присутні прослухали на старовинному патефоні, виготовленому у дев’ятнадцятому столітті! Подарувала його музею завуч школи Людмила Погребна. Уперше запускаючи його, навіть розгубилася:

– Спершу подумала, що електроенергію відключили, а потім дійшло – то ручку треба покрутити, – сміється Людмила Іванівна. – Отакі ми далекі стали від колишніх реалій. Без електрики – ніяк, а наші ж предки якось жили.











Під час відкриття «Світлиці» Ірина Федорівна від душі подякувала усім людям, котрі доклали зусиль для створення цього

унікального шкільного міні-музею. Зокрема, спонсорам Володимиру Литвиненку, Олександру Нестеренку, Володимиру Дорошенку, власникам магазину «Слов’янські шпалери», керівництву ТОВ «Нептун» та ПАТ «Мена Пак», народному депутату України Олегу Ляшку та сину міського голови Олегу Фесюну.

Коментарі закриті.