Бари та ресторани потерпають від некультурних відвідувачів: нерідко публіка виносить чарки, виделки, тарілки та попільнички. З одного менського кафе колись навіть дзеркало поцупили серед білого дня. Дісталося і ялинці, яка у зимові свята прикрашала бар «Єгипет» – пустотливі пальчики відвідувачів постійно тягали з неї прикраси.
Закриття бару «Єгипет» викликало у місті бурхливу реакцію, чимало розмов і запитань.
Дійсно, кафе та бари закриваються один за одним. Поспілкуватися з друзями у затишній обстановці, відзначити офіційну подію, потанцювати з компанією чи елементарно перекусити і випити кави стає все складніше. У номері найближчої газети від 5 лютого ми вже писали про закриття бару «Єгипет». В інформації йшлося про те, що на власника популярного бару подала до суду організація «Чесна музика». Позивач хотів довести, що у «Єгипті» заробляли гроші на незаконному використанні музики (компакт-дисків). Минулого місяця у Чернігові відбувся суд, який завершився мировою угодою між сторонами.
Неіснуючий податок
– Фактично суд ми виграли, – каже власник «Єгипту» Василь Кондаков. – «Чесній музиці» не вдалося відсудити 150 тисяч гривень, як вони планували. Ми підписали мирову угоду і відбулися сумою у десятки разів меншою. У барі грала фонова музика, для цього ми купували ліцензійні диски. Де це бачено, щоб за товар треба було платити двічі? Виконавцям ішли відрахування від продажу дисків. Ми не стягували з відвідувачів плату за прослуховування музики, у жодному чеку такого пункту не було. У суді не змогли довести, що ми заробляли на незаконному використанні авторської музики, отож, прав інтелектуальної власності ми не порушували. От якби у нашому закладі влаштовували концерти, виконували чужі пісні та брали плату за прослуховування – то була б інша справа.
Як пояснив Василь Віталійович, позивачі хотіли щомісяця стягувати неіснуючий податок.
– З нас вимагали плату незрозуміло за що, – обурюється Василь Віталійович. – За інформацією з податкової інспекції, як такого податку на музику сьогодні немає. Інша справа – у вихідні у «Єгипті» була встановлена плата за вхід. Але те робилося для того, щоб «відсіяти» небажаних клієнтів.
Знову шалені 90-ті?
Василь Кондаков і досі обурений через заяви у пресі представника «Чесної музики» Олександра Радченка, який говорив, що «Єгипет» закрився через «невміння вести бізнес».
– Очевидно, ті, хто «веде бізнес», збиваючи гроші з закладів громадського харчування, знають, що кажуть, – каже Василь Віталійович. – А ті, хто створюють підприємства з робочими місцями, сплачують податки – невдахи? Я з такою позицією не згоден. Уся ситуація з «Чесною музикою» нагадала мені 90-ті роки минулого століття, коли було безліч охочих без особливих зусиль урвати ласий шматок чужого заробітку. До цього прикрого випадку я гадав, що сплачую всі податки і можу спати спокійно. Виявилося, що ні.
Чому закрили бар?
Отже, суд відбувся, величезну суму сплачувати не довелося, але «Єгипет» навряд чи відкриє двері для відвідувачів.
– Однією з причин, чому я не хочу більше займатися ресторанним бізнесом, є те, що наша публіка культурно не дозріла до закладу, яким був «Єгипет», – пояснює свою позицію Василь Кондаков. – На жаль, сьогодні рівень переважної кількості відпочиваючої публіки – це дерев’яна лавка та металева кружка чи пластикова чарка, які не б’ються. Ідею тематичного закладу оцінили одиниці, отже, задум провалився.
Крали туалетний папір
– Ми намагалися зробити «Єгипет» затишним місцем культурного відпочинку. Облаштували навіть два туалети, але згодом один з них стали зачиняти через… крадіжки, – каже Василь Віталійович. – І сміх, і гріх, але відвідувачі крали навіть туалетний папір та мило. Одного разу поцупили сушарку для рук. Відвідувачі-клептомани виносили ялинкові прикраси, посуд. Із 20 підсвічників у єгипетському стилі лишилося тільки два. Правильно накритий стіл, красиво подані страви та напої – це елементи культури, шкода, що мало хто оцінив наші зусилля. Без роботи лишилися шестеро колишніх працівників «Єгипту».
Час об’єднуватися
Ще кілька років тому у Мені вистачало закладів, де можна було відпочити, поспілкуватися – пригадує Василь Віталійович. – Про «Зодіак», а згодом «Оазис», «Орхідею», «Капітель», «Золоту фортуну», «Зустріч», а тепер і «Єгипет», на жаль, залишилися тільки спогади. Якщо так піде й надалі, на місцеві бари чекає доля динозаврів – вимирання. У Мені мають бути пристойні ресторани, бари, кав’ярні, клуби та Інтернет-клуби. Успішність міста напряму залежить від повноцінної інфраструктури. Вважаю, що зусиль підприємців для розвитку даного аспекту життя замало. Хотілося б, щоб і влада повернулася до нас обличчям, звернула увагу на наші проблеми.
А ще Василь Кондаков вважає, що підприємцям час замислитися про об’єднання, подумати про створення організації, яка б захищала їхні інтереси, допомагала би контролювати розподіл ринку. Створення спілки підприємців допоможе місцевим бізнесменам вести справи на належному рівні.
– Мені хотілося б, аби місцеві підприємці згуртувалися, щоб підтримувати одне одного, – каже Василь Кондаков. – Адже у складній ситуації, подібній тій, що склалася навколо «Єгипту», будь-якої миті може опинитися кожен із нас.
