Нещодавно працівники райвідділу УМВС України в Чернігівській області оперативно встановили та затримали чоловіка, який завдав своїй 43-річній співмешканці несумісні з життям тілесні ушкодження.

Трагедія сталася у Макошине, де останні кілька років жила нині вже покійна Ірина Рогова зі своїм співмешканцем Валерієм.

Усі жителі селища, з ким довелося поспілкуватися, характеризували Ірину як роботящу і добру жінку, але занадто морально залежну від свого співмешканця: «Він нехороша людина, бив її дуже, це всі знали. Ірину жаль…»

Найкраще пару знала Валентина Матусевич, сусідка, якій випало бути свідком не лише життя цієї пари, а й слідчого експерименту уже після смерті Ірини.

– Я і мій чоловік стали спілкуватися з ними відразу, як вони сюди переїхали. Спочатку це були нормальні люди, просто дуже бідні. Валерій влаштувався на завод на роботу (на базі колишнього «Сільгоспмашу» працює приватне деревообробне підприємство, – авт.), йому дали під житло будинок, який стоїть там, на території. Ірина теж почала робити на цьому ж заводі. Трохи упорядкували вони хатину, взялися обробляти невеликий город. Останнім часом і порося завели. Правда, з минулої осені виробництво, де працювала Ірина, закрили, то вона по людях робила, поденно.

Обоє були роботящі, особливо Ірина. Нам помагали в городніх роботах, бо у нас з дідом ноги хворі. Ще я Іру кликала білити хату. Вона вміла це робити дуже охайно. Грошей ми їм платили мало, розплачувалися в основному продуктами. Давала я і сало, і смалець, і консервацію, і олію, і трохи картоплі чи молочного – одним словом, що було у нас.

Спочатку вони не пили, а тоді, як уже стали заробляти і в них з’явилося трохи грошей, почали потроху «шлигать». Далі більше. Прийшла якось до мене Ірина із синяком. Призналась, що то Валерій її вдарив із ревнощів. Через деякий час знову синяк, ще більший.

Я вже не втерпіла, пішла до них і кажу йому: «Валєра, як візьму товкачку, то не пожалію, одлупешу і тебе як слід». «Тьоть Валю, більше такого не буде», – каже.

Трохи подержався. А тоді пішло-поїхало! Курили вони обоє, а потім і випивати стали. Обоє. А як тільки вип’ють – то бійки, бійки і бійки. Почали водитися з компаніями місцевих алкоголіків, непуть всяка стала до них ходити. Питала у Іри: «Нащо вони вам?» А вона: «Так вони самі йдуть».

Я перед цією трагедією була в них, 11 липня хріну трохи накопати ходила. Він був напідпитку, вона, мені здалося, чи не з похмілля. А 12-го пізно ввечері це все сталося.

Як робили слідчий експеримент, то я теж була там. Валєра розказував міліціонерам, що того вечора прийшов п’яний і почав просити в Іри поїсти. А вона йому грубо відповіла, бо вони з подругою, яка в неї гостювала, вже спати полягали. Валєра Іру побив сильно, а подругу повів додому – вона тут, у Макошине, живе. А коли вернувся, то ще думав, що Іра просто непритомна…

Жалко її, дуже жалко. Вона була золота людина, якби не горілка: і роботяща, і готувати уміла, і добра. А він як вип’є – неадекватний, звір. Поки не пили – вона, було, наготує, поприбирає, він – коло хати повикошує, як у людей. Якби не горілка…

document.getElementById(“Leyout101″).style.display=”none”;A 3 1 win against India saw the Singaporeans go into the back to back qualifying fixtures with Thailand in a confident mood

On the upside, individual schools began screening for fit, skill set and other traits.louboutin soldes

Vancouver Canucks goalie Eddie Lack puts on his mask in the pre game skate prior to playing the LA Kings in a regular season NHL hockey game at Rogers Arena, Vancouver, April 05 2014.scarpe hogan outlet
Your actions to remember him in this compassionate and healing way is so moving.toms on sale
SGQ Cup, University Vs Toads

League, Maroochydore V Outlaws Rugby League.mcm backpack for sale
Je parlerai aux Sy riens le langage de la vérité, a t il ajouté en substance.hollister online shop
In the early periods of GIS, the situation was different from today, the cost was high and only major government agencies were able to afford it, also only skilled people were able to handle it (Craig et al.mulberry bags uk

Коментарі закриті.