DSCF0396Ольга Касяненко (в центрі) пропонує книгу пенсіонеру Федору Селезню. А працівник Будинку культури Віра Борщ полюбляє читати періодику. Фото автора.

Завідувач бібліотеки Ольга Касяненко у своїй справі не новачок – близько 20 років вона працює у сфері культури. Але такої безвиході з нею не траплялося.

Дощ і шашіль

Бібліотека у Ленінівці знаходиться під одним дахом з Будинком культури. Він був збудований за типовим проектом десь у 70-х роках минулого століття. Такі ж двоповерхові споруди височіють у Макошине, Локнистому, Киселівці, Лісках.

Котромусь з архітекторів прийшла в голову ідея, аби дахи на приміщеннях були плоскими, а не шатровими. От тепер не творці проекту, а господарі споруд мають неабиякий головний біль. Дахи відслужили своє, стали схожими на решето.

Книжковий фонд Ленінівської бібліотеки налічує близько 10 тисяч примірників. І усі верхні полиці стелажів укриті поліетиленовою плівкою.

– Іншого виходу не бачу, – зітхає завідувач Ольга Касяненко, – перенести книги нікуди. З листопада минулого року бібліотека не опалюється – в аварійному стані груба. Під час робочого дня сиджу у кабінеті директора Будинку культури, а коли треба обміняти чи видати книгу читачу – йду разом з ним до холодної і вологої бібліотеки.

Дерев’яні стелажі бібліотеки з ненаситним апетитом їсть-доїдає шашіль.

– Яких я тільки хімікатів не купувала, аби порятувати майно, – каже Ольга Василівна, – ніщо не допомагає.

Усі зусилля працівників культури села порятувати книги і майно від вологи зводяться до нуля. Гуртом вони і сніг з даху скидали, і новим руберойдом накривали, смолою заливали… Усе до першого дощу.

Проблему усі знають

Плачевний стан закладу культури відомий усім – і місцевій владі, і очільникам відділу культури РДА.

– Кошти на ремонт даху відсутні, – каже Ольга Касяненко. – У селі сільгосппідприємства нема, сільська рада грошей не має, у районному бюджеті не виділено ні копійки. Багатого спонсора теж не маємо. У Макошине подібна ситуація теж була, але там врешті-решт проблему вирішили. У моєї колеги з Гусавки знайшовся благодійник, який дав гроші на проведення до бібліотеки газу. А ми тут сидимо, забуті всіма.

Дрова для опалення Будинку культури його працівники заготовляють самі – розчищають місцевий парк, зрізують перерослі дерева. Самі ж пиляють, рубають. І з лісництва трохи виділяється. Так і животіє культура у Ленінівці.

Замок не вішають

Як би там не було, а бібліотека у селі працює. Її читачами є 536 чоловік – і дітей, і дорослих.

У практику роботи бібліотеки давно увійшли проведення тематичних вечорів, бібліографічних оглядів, читацьких конференцій. Для юних читачів працює гурток «Умілі ручки». До речі, у бібліотеці є постійно діюча виставка робіт юних читачів – вироби з соломи, кори, лози, картону.

– Умови праці самі бачите які, – каже завідувач книгозбірні, – однак вішати замок на двері не збираємось. Я сама пишу сценарії масових заходів, постійно інформую читачів про нові літературні надходження. На жаль, їх з кожним роком, місяцем усе менше. Приміром, за березень нинішнього року бібліотека отримала дві книги місцевих авторів – Сергія та Олега Павленків і Миколи Гречухи.

Коментарі закриті.