За цю відповідальну справу взялася корінна дягівчанка – вчителька-пенсіонерка, колишній заступник з виховної роботи директора місцевої школи Тамара Вініченко.

Третя книга

Не кожне село може похвалитися книгою про свою історію. Дягова має їх дві – «Дягова: від минулого до сьогодення» Олега та Сергія Павленків та «Село Дягова в матеріалах «Генерального опису Лівобережної України 1765 – 1769 р.р.» Дмитра Казімірова під відповідальним редакторством Сергія Павленка.

Замисел третьої книги виник уже під час підготовки до друку видання братів Павленків: занадто багато інформації про сільський навчальний заклад та його випускників залишалося «поза кад­ром». Отоді Сергій Олегович і запропонував Тамарі Григорівні: «Напиши ти. Стільки ж часу в школі пропрацювала».

Відгукніться!

Маючи надійного консультанта в особі Сергія Павленка, Тамара Григорівна роздумувала недовго ­– треба так треба. Тим більше, кому ж, як не їй, знати про шкільні будні? Педагогічного стажу має понад два десятки літ, і все тут, у Дягові.

На сьогодні вже є чимало цікавого матеріалу, але ще багато чого хотілося б з’ясувати. Мало відомостей про колишніх педпрацівників Федора Борисовича Лозбеня, Віктора Павловича Тимо­шенка, Михайла Матвійовича Канавця, Світлану Миколаївну Джунь, Галину Дмитрівну Бідер, Дмитра Юхимовича Крамара, Проню Кирилівну Максименко, Миколу Олексійовича Стасенка, Олену Андріївну Філоненко.

Тамара Григорівна щиро вдячна усім, хто відгукнувся, а найбільше – односельчанам Лідії Григорівні Ющенко, Михайлу Опанасовичу Петренку, Фені Антонівні Василенко та Валентині Григорівні Бондарь, які не тільки поділилися власними домашніми архівами, а й суттєво допомагають у пошуках колишніх випускників і працівників школи та їхніх родичів.

– Ми звертаємося до випускників усіх часів, а також учителів, доля яких пов’язана з роботою в Дягівській школі (чи їх родичів): відгукніться! – просить Тамара Григорівна. – Від вас ми хочемо отримати інформацію про те, де зараз проживаєте, чи стали шкільні роки важливою частиною вашої біографії, які шкільні спогади залишилися з вами на все життя. Відгукніться всі, кому дорога рідна школа, надішліть нам свої спогади, документи, фотографії – це буде наша спільна книга для наших нащадків.

Славні імена

Дягівська школа має багато достойних випуск­ників: Заслужений працівник культури України Геннадій Полосьмак (на жаль, нині покійний), засновник першого на теренах колишнього СРСР районного зоопарку; Заслужений журналіст України, вже багато років власний кореспондент парламентської газети «Голос України» Сергій Павленко, дітище якого – історичний журнал «Сіверянський літопис»; Григорій Михайлович Манойло – директор Запорізького суднобудівельного заводу…

Список можна продовжувати – там будуть і науковці, і військові, і керівники високого рангу. Серед багатьох етапів їхнього життя є один спільний – навчання у Дягівській школі. Сьогодні це вже історія. Яка, в свою чергу, є частиною історії і села, і всієї України, і яку слід зберегти, щоб не ростити на своїй землі яничарів.