Традиційно для пострадянщини аналітика в журналістиці вважається небажаною. Головне – показати те, що відбувається, і при цьому всіляко уникати аналізу наслідків, до котрих ведуть дії тих чи інших персонажів.
Якщо поверхово подивитися на те, що відбулося в приміщенні міськради 22 лютого, або послухати Юрія Стальниченка, то може скластися враження, що депутати неорганізовані й тому запланована сесія не відбулася.
Автор же бачить ситуацію по іншому. Люди дуже помилилися під час виборів і обрали переважну більшість тих, хто замість об’єднати громаду та депутатський склад навколо програм розвитку, зайнялися хабарництвом та дерибаном належного громаді.
Не встигли розібратися з приватизацією казна-кому земель громади, як нова афера – якась недавно створена офшорна фірма поцікавилася, чи можна отримати землю для будівництва промислових об’єктів (і перепродажі їх, судячи з усього), апарат міськради вже підготував проект рішення про виділення найкращої ділянки біля залізниці!
Стальниченко намагається пояснити, що обов’язком депутата є ходити і голосувати. Ні, найголовніший обов’язок депутата – діяти в інтересах громади. Коли ж керівництво апарату громади намагається протягнути через сесію вкрай шкідливі для громади рішення, то обов’язок депутата не допустити цього.
Те, що відбувається зараз у міськраді, по аналогії з практикою цивілізованих країн можна назвати урядовою кризою. Тобто Примаков і обрана виборцями радикальна більшість в міськраді виявилася нездатною консолідувати суспільство та депутатський склад. Більше того, 22 лютого Примаков не зміг організувати навіть радикальну більшість на проведення пленарного засідання!
Якщо подивитися неупереджено на те, що відбувається, то побачимо на одній чаші терезів нездатність об’єднувати, прагнення вирішувати справи у власних інтересах, корупцію і дерибан землі, непрозорість діяльності та подібне, а з іншого – тільки піар.
І люди активно чи мовчазною згодою підтримують піар! По суті, це самовбивча позиція громади. Як їй допомогти за таких умов, я не знаю.
Прошу до перегляду:
