Допомагати ближньому – то не обов’язок, а потреба душі і серця.
До редакції зателефонував ветеран війни і праці менянин Микола Стець, який повідомив, що старшокласники міської школи ім. Т.Г.Шевченка навідалися до його оселі, допомогли попоратися на городі. Микола Сергійович до сліз був розчулений такою увагою до себе.

Як повідомила голова районної ветеранської організації Раїса Москальська, у районі з ветеранами працюють понад 250 волонтерів різного віку. Серед кращих – тимурівські загони районної гімназії, а також Киселівської, Лісківської, міської ім. Т.Г.Шевченка шкіл. У Жовтневому старенькими опікуються п’ять груп «Козачат» – це 30 чоловік.

Волонтери допомагають ветеранам на городі, у дворі і оселі. А ще вони доставляють їм ліки і продукти, читають періодичні видання.

Серед добровільних помічників одиноким і немічним є і пенсіонери, які мають сили і потребу допомогти сусіду чи просто знайомому. Турбота про ветеранів є проявом не лише гуманності, а й людяності. Тому не скупімося бути добрими і уважними до людей похилого віку, адже саме ці людські якості допомагають їм боротися із самотністю, недугами, а іноді і розпачем.

Коментарі закриті.