Щороку, переглядаючи  фільм «Один вдома», ми чуємо знайому різдвяну пісню «Carol of the bells». Однак мало хто з нас здогадується, що насправді ця мелодія прийшла… з наших країв.

У всіма улюбленому нами фільмі звучить адаптація української народної пісні «Щедрик», що одержала популярність завдяки обробці талановитого композитора Миколи Леонтовича.

У голові не вкладається, але над цим шедевром Микола Дмитрович працював практично все життя. Композитор довгі роки шукав досконалого звучання народної пісні в хоровому виконанні, постійно вдосконалюючи її і вносячи нових фарб. Ось чому у знаменитої пісні було п’ять (!) Редакцій в період з 1901 по 1919 роки.

Вперше «Щедрик» виконав хор Київського Університету в 1916 році – в період, коли композитор жив і творив у Києві. Після цього ім’я Леонтовича стало впізнаваним як в музичних колах, так і серед народу.

Минуло кілька років, і в 1921 році легендарний «Щедрик» зазвучав далеко за межами країни – на концерті в Карнегі-Холл у Нью-Йорку. У США пісня стала настільки популярною, що в 1936-му Пітер ВІЛЬХОВСЬКЕ (за іншими даними – Виговський), українець за походженням, який працював тоді на радіо NBC, написав її англомовну версію. Пісня чимось нагадувала йому передзвін дзвонів, тому на основі цього образу він створив новий текст, який не має ніякого відношення до оригінальної української пісні.

З тих пір весь світ знає цю мелодію як «колядку дзвіночків” (англ. Варіант «Carol of the bells»). Щорічно по всій земній кулі її співають як а капела, так і в супроводі оркестру. Безумовно, це найпопулярніша різдвяна пісня в хоровому виконанні. А зараз пропоную послухати перший запис «Щедрика», написану Миколою Леонтовичем. Запис зробили в Нью-Йорку в 1922 у виконанні Українського національного хору під керівництвом Олександра Кошиця. Ось що значить співоча українська душа!

А це  англомовна версія щедрівки у виконанні американської акапельної групи “Pentatonix”.