korenБлистова. 1912 рік. На сільський площі міцний чолов’яга тішить натовп селян. Перекидає через будівлю магазину фунтові гирі, жонглює ними, наче гумовими м’ячами. А тоді прив’язав до рук мотузки і по 20 чоловік з кожної сторони намагалися розчепити його руки. Носив на коромислі вісьмох і більше людей. Жартома хрестився пудовою та двохпудовою гирями… То був Терентій Корінь, який приїхав провідати рідне село.

– Терентій Корінь народився 27 жовтня 1883 року в селі Блистова в сім’ї бідного козака Сави Микитовича Кореня, – розповів “Нашому слову” молодший науковий співробітник Менського районного краєзнавчого музею ім. Покотила Ігор Андрієнко. – Тобто завтра виповнюється 130 років від дня народження феноменальної сили людини, борця, чемпіона світу.

Чотири сини у родині Коренів усі були богатирської статури. А найдужчий – Терешко. Бувало, на пасовищі товариші часто провокували його помірятися силами з норовливим бичком чи волом. Терешко з охотою брався за такий поєдинок. І мало який бичок викручувався з його сильних рук.

У 1900 році шістнадцятирічного юнака Терентія батько відправив разом із земляками на заробітки в Таврійську губернію до німців-колоністів. Там він найнявся до одного багатого господаря, у якого прослужив півтора року.

Розповідають, що молодий робітник Терешко багатьох здивував своєю силою. Одного разу він заспорив з господарем-німцем на п’ятірку, що втримає коляску, запряжену конем, на якій пан збирався їхати до церкви. Упершись при виїзді із двору в поріг воріт, Терентій так загальмував коляску, що кінь не міг зрушити її з місця. Більше години тримав на місці, аж поки пан не заплатив йому програне парі.

Першу найвищу нагороду Корінь отримав 1907 року в Чикаго (США) в поєдинку з «царем звірів». Борець попросив, щоб лев був загнузданий у намордник, а на кігті одягли спеціальні подушечки. Коли тварину приготували, оркестр заграв туш. Корінь зайшов у клітку до лева. Зав’язався поєдинок.

Звір зачепив за решітку та зірвав з лапи подушку. Кігтями він зачепив борця за бік, пошкодивши йому два ребра. Поєдинок ставав небезпечним для життя Терентія. Поранений, закривавлений Корінь не розгубився. Зібравшись з силами, він з усього розмаху підняв та кинув лева на підлогу клітки…

Виступав Терентій Корінь не тільки в цирку для потіхи публіки, але й на спортивних змаганнях. Мав сім золотих хрестів, дев’ять золотих медалей та декілька срібних та бронзових нагород.

У 1917 році Терентій одружився на дочці провізора Казані Клавдії Єгоровій. Мав двох доньок: Людмилу та Раїсу. Жив він здебільшого в Саратові. Займався самоосвітою. Наймав репетитора, який готував його за курс гімназії. Добре володів німецькою мовою.

Ще в перші роки радянської влади Терентій Корінь залучив до спортивної роботи трьох своїх братів: Івана, Пилипа та Андрія. Пропагуючи здоровий спосіб життя та фізкультуру і спорт, читав лекції на тему: «Як можна стати в короткий строк сильною людиною». Він доводив, що в піднятті ваги потрібні наполегливість, упевненість, енергійність, так званий кураж.

У 1928 році Терентій Савич почав хворіти на виразку шлунка. Сили його стали танути. Виразка перейшла у злоякісну пухлину. 29 липня 1931 року Терентія Кореня не стало. Він помер від раку шлунка на 48 році життя. Похований у Саратові.

Коментарі закриті.