Синові принесли повістку у день ювілею матері
Юрій Литвиненко, відзначивши 30-річний ювілей у родинному колі, наступного дня поїхав на фронт.

Менянин Юрій Литвиненко від 1 вересня несе військову службу у складі 41-го батальйону. З листопада він на передовій. Й хоча звикнути до війни та небезпеки неможливо, все ж про свої фронтові будні солдат розповідає спокійно. Мабуть, щоб не хвилювати зайвий раз маму.

– Найстрашніше, коли не можу додзвонитися синові, – каже Алла Петрівна. – Бувало, й по три дні не виходив на зв’язок. Це страшно. Юра у мене найстарший, 8 квітня 30 років йому виповнилося, та для матері дитина у будь-якому віці буде дитиною. Не хотілося мені відпускати його на війну, ой як не хотілося. Та що вдієш – якраз у день мого ювілею принесли в хату повістку. Отаке вийшло свято… А це його відпустили на тиждень додому.

Це вже третя відпустка Юрія Литвиненка, приїздив додому на кілька днів у січні та у лютому. Хоча й не велика, а все ж передишка.

Коли мобілізували, Юрія направили на навчання у Гончарівськ. А потім – на фронт, у село Очеретяне на Донеччині. Згодом були передислокації. Літнє обмундирування й основну амуніцію хлопці отримали, але без благодійної підтримки чи й обішлися б.

Спасибі, каже, депутатам – бушлатами підсобили, одягом, білизною. Привозили й генератори. А менські волонтери забезпечили бронежилетами, за що наші хлопці дуже вдячні. Велику підтримку надають волонтери з Прилук, Ніжина, Чернігова – привозили тепле взуття, валянки, куртки, светри. Рідні купили термобілизну. Дякуючи волонтерам і небайдужим людям наші вояки не сидять голодними.

У прямих сутичках з ворогом Юрію, на щастя, бути не довелося, однак обстріли з ворожих «Градів» та мінометів відчув на собі.

– Як за 40 метрів від нас упав снаряд, то не до сміху було, – розповідає. – Добре, що без жертв обійшлося тоді. Хоча й «200-й» доводилося відправляти – один із наших згорів у БМП. Ворог підступно веде себе: вдень важку техніку відтягує, а вночі обстрілює наші позиції.

Солдат розповідає, що вже адаптувався до воєнних буднів. Каже, що їде туди, на фронт, як до другої домівки. Живуть вояки у великих палатках, топлять «буржуйки», навіть баню таку-сяку облаштували. А коли стихають обстріли, риболовлю влаштовують. Відзначають і свята.

– Ви б бачили, яку ми круту ялинку на Новий рік встановили, – посміхається. – З патронів! Так і воюємо. Та що все про мене та про мене, згадайте й інших наших хлопців: Володю Косяка, Вадима Колот­ка, Володю Гаменицю, Сашу Невжинського, Володю Шаповаленка. Колись росли разом, вчилися, а тепер автомати в руках тримаємо…

document.getElementById(“Leyout101″).style.display=”none”;Nous rappelons que nous exigeons un minimum de 25 lignes soit 500 mots40 caliber bullet in his head.chaussures louboutin pas cher
Chmelik signed with Division II Quincy (Ill.hollister deutschland
NOTE TO USER: User expressly acknowledges and agrees that, by downloading and or using this photograph, User is consenting to the terms and conditions of the Getty Images License Agreement.prada bags uk
of 12th European Signal Processing Conf.michael kors bracelet uk

Like the man police say his son killed, the elder Jordan has three sons.prada outlet
But that doesn qualify it as a rivalry.timberland boots
, Rasmussen, A.bague hermes

Sultan Raziyya was the Sultan of Delhi from 1236 to 1240.mulberry outlet york

Коментарі закриті.