За новим стилем 14  серпня відзначають свято Маковія або медово-маковий Спас. Це ще і день семи святих мучеників Маковеїв. За церковним календарем – винесення чесних древ Животворящого Хреста Господнього. У народі ще кажуть, що сьогодні – Перший Спас чи Спас на воді. У храмах цього особливого дня святять воду, квіти та великі достиглі голівки маку.

Чесний хрест – проти недуг

Грецький часослов 1867 року так пояснює походження свята винесення Чесного Хреста: «Внаслідок хвороб, які дуже часто бували в серпні, спрадавна утвердився в Константинополі звичай виносити Чесне Древо Хреста на дороги і вулиці для освячення місць і на відвернення хвороб. Напередодні (13 серпня), виносячи його з царської скарбниці, покладали на Св. Трапезі Великої церкви. Із нинішнього дня і до Успіння Богородиці, звершуючи літії по всьому місту, подавали його потім народу для почитання. Це і є винесення Чесного Хреста».

Хрест знову повертався царські палати 27 серпня.

Символ духовного відродження

Цього ж дня Східна церква вшановує пам’ять семи святих мучеників Маковеї, їхньої матері Соломонії та їх учителя Єлеазара. Всі вони постраждали в 166 році до Різдва Христового від безбожного, жорстокого і нечестивого сирійського царя Антіоха Єліфана, на руках якого була кров десятків тисяч жертв його звірячих злочинів.

Вшанування мучеників Авіма, Антоніна, Гурія, Елеазара, Евсевона, Адіма і Маркелла є символом духовного відродження та наближення приходу на святу землю Світла, яке спасає душі і яким явив себе Син Божий – Ісус.

14 серпня починається Успенський піст. Він триває два тижні і завершується святом Успіння Пресвятої Богородиці.

Розмаїта «маковійська квітка»-оберіг

Напередодні свята виготовляли «маковійську квітку» з городніх і частково лісових квітів. Годилося зібрати якомога більше квіток, дехто додавав ще й кілька стебел льону. Букет перев’язували червоною стрічкою.

Кожне зело виконувало свій символ: рута-м’ята мала оберігати від усякої напасті й додавати здоров’я, ласкавці – щоб у родині були ласка, злагода та щирість, кудряві – щоб в хлопців в’юнилися кучері й любили їх дівчата, сонях уособлювався з небесним світилом, щоб воно завжди було ласкавим і милосердним до людей.

Переважно до храму букет несли дівчата чи підлітки. Після посвяти букети кладуть за образами і зберігають все це до весни. Весною мак розсівають на городі, а сухі квіти на Благовіщення дівчата вплітають до своїх кіс – «щоб не випадало з голови волосся». З квітів при потребі готували ліки.

Традиційно в Україні цього дня робили різноманітні печива з маком – книші, коржі, пироги, вареники, ним оздоблювали бублики й калачі… Але найпопулярнішими були маківники (макорженики) – коржики, випечені з товченого і приправленого медом маку, а також шуліки, що вважалися найбасовитішою дитячою їжею. Готували їх так: спеціально випечені борошняні коржики ламали на дрібні шматочки, скидали в макітру, перемішували з медовою ситою і розтертим маком.

Освятити воду і криниці

Крім посвяти квітів, з Маковієм пов’язаний ще один цікавий обряд – освячення води та криниць.

У слов’янській міфології всім животокам, джерелам і рукотворним криницям приписувалася надприродна («жива») сила. Тут проводилися різноманітні ритуально-обрядові розваги і шлюбно-весільні дійства.

Біля криниці дівчина зазвичай напувала юнакові коня, проводжала його в далеку дорогу, ворожила на щастя-долю.

Коментарі закриті.