Це не журналістський матеріал, це блоговий допис котрий відображає суб’єктивне бачення без претензії на абсолютну істину. Швидше, це озвучення проблемних питань, на котрі бажано отримати точні та вивірені відповіді.
Отже, поспілкувався в п’ятницю 3 липня з корюківчанами в інеті, котрі в одному з коментарів ствердили, що єдине, що має Менщина цінного, так це дорога, котру можна протестно перекрити.
Що робити в середині спекотного суботнього дня? Звісно, їхати купатися! Що ж, поїхали купатися в рай земний, як нам його представляють, в Корюківку! Ну і де відпочивають корюківці, де нам з ними насолодитися водним відпочинком? Можливо, в ставку, що в центрі міста? Так там же поряд шпалерна фабрика з шкідливим виробництвом! Чи ні, чи воно екологічно абсолютно чисте? Вирішили не ризикувати, та і про міський пляж як в Мені в Корюківці ніколи чути не доводилося.
То ж де відпочити та скупатися? Нам порадили Бреч!
Ви думаєте, ми там покупалися? Тільки щоб дійти до озерця потрібно заплатити за кожного по 200 гривень! Можливо, я щось не так розумію, але мені здається, що водні ресурси в Корюківці та її околицях в першу чергу мали б бути використані на благо людського загалу, а їх надлишок (водних ресурсів) для комерційного збагачення місцевих олігархів.
Не брав з собою камеру, не влаштовував розборок – немає жодного бажання активно втручатися в життя сусідів. Добре їм так жити, нехай живуть. Але нехай і нами керувати не намагаються. Тому матеріал спокійний, текстовий.
Я цілком сприймаю корюківців такими, які вони є, це їхнє право. Але мені здається, що культурно вони суттєво інші.
Закид з коментаря менянам – ви там постійно гризетеся! Називайте це так чи якось по іншому, але! Але в Мені не допустили б, щоб в центрі міста промислове виробництво нашпигували екологічно неідеальними техпроцесами (не хочу вживати термін шкідливими). Приміром, щоб щось подібне до Корюківської шпалерної фабрики з’явилося на території колишнього харчокомбінату в Мені!
І за водні ресурси меняни “гризуться”, не дозволяючи розорювати береги річок. І вхід на міський пляж безкоштовний! Гриземося за благо громади, бо нам не байдужі умови, в котрих ми живемо, людям не байдуже! І звички відстоювати суспільне благо є.
Їду спітнілий додому і думаю про те, де ж насолоджуються водним відпочинком корюківці? Щодо Бречі, то там вони, як мені здалося, тільки в якості обслуги.
Згадав! В Макошине, в “топольках” табором корюківці зазвичай стоять на березі зачарованої чи чарівної Десни. Телефоную депутату Валерію Кравцову: так, каже, і зараз стоять табором. Скільки ж ви з них за добу стояння табору берете, питаю? Та ніколи нічого не брали і не беремо, відповідає депутат!
Я дуже доброзичливо відношусь до корюківців. Але, як мені здається, вони ще не навчилися активно захищати свій добробут, все ще змушені славити своїх очільників сподіваючись на їхню милість. А очільники пилять ліс, приватизують водні та інші ресурси і мріють про розширення простору своєї діяльності на весь об’єднаний район. Чи покращиться життя від цього корюківців, чи покращить це життя інших районів, котрі ввійдуть до об’єднаного Корюківського, якщо такий утворять? Думаю, що людям від центру в Корюківці тільки погіршає.
Втім, давайте прийдемо у вівторок на 10 годину в центр Мени і порадимось як бути. Щодо мене, то я схиляюся до думки, що міжрайонний центр в Мені буде під серйозним суспільним контролем – відповідні традиції в нас вже давно відпрацьовані. Якщо ж центр затвердять в Корюківці, то, звісно, на мою суб’єктивну думку, райони, котрі туди увійдуть, дуже ризикують стати елементами бізнес-проекту тих, хто орієнтований не на благо громад, а на поповнення за їх рахунок своїх великих статків.
Щодо депутатів Верховної Ради, то звідки в них зацікавленість в нашому блазі, схоже, вони про своє більше піклуються. Тому, відстоювати своє нам, судячи з усього, доведеться самим.
