Стольненці завжди пишалися своїм сільським парком – одним з найкрасивіших куточків цього села. До того ж, парк має давню і багату історію. Про неї розповідає молодший науковий працівник Менського районного краєзнавчого музею ім. В. І. Покотила Ігор АНДРІЄНКО.
Стольненський парк розкинувся в мальовничому місці над річкою Думниця. Площа його становить понад 11 га, а територія до початку XX століття була обнесена цегляною стіною.
Ще 16 травня 1740 року цариця Анна Іоанівна «пожалувала» Стольне великому землевласнику Андрію Безбородьку, родоначальнику знатної української дворянської родини, що оселився там, вийшовши у відставку.
Його син, князь Олександр Безбородько, збудував панський палац. Як вважається, за проектом відомого зодчого Джакомо Кваренгі – автора таких архітектурних шедеврів як Смольний інститут благородних дівиць в Санкт-Петербурзі та проекту перебудови Красної площі в Москві. Слід згадати і будівлі Домницького чоловічого монастиря Різдва Пресвятої Богородиці, автором яких був той же Кварнегі.
Палац строгих класичних форм мав 70 кімнат і з’єднувався напівкруглими переходами зі службовими двоповерховими флігелями, які наполовину замикали великий парадний двір з клубом посередині. Головний вхід прикрашали ліхтарі і чотири мідні гармати. Ансамбль доповнювали башти біля в’їзду.
Вражали й інші надвірні будівлі, оточені величезними розлогими дубами. Але найбільш цікавим у всіх відношеннях було приміщення оранжереї, яка слугувала справжньою окрасою садиби (на жаль, не ввесь архітектурний ансамбль зберігся до сьогоднішніх днів).
Пізніше село Стольне переходить до графів Кушельових-Безбородьків, а потім його власником став граф Мусін-Пушкін. Пошкоджена в роки Національно-визвольних змагань початку XX століття пам’ятка архітектури була розібрана по цеглині.
Парк у Стольному садили руки селян-кріпаків. Віковічні дерева різних порід – дуби, кавказькі клени, тополі – збереглися й до цього часу, вони охороняються як пам’ятники природи місцевого значення.
Вхід до парку знаходиться на центральній вулиці села. Ворота збудовані за проектом інженера колишнього колгоспу «Праця» Миколи Чабана. Широка асфальтована доріжка веде до монумента Слави. Щороку навесні і восени парк прибирається і поновлюється новими зеленими насадженнями.
