Ось “Менщина” питає: “На що схожий контур Мени на мапі”? Я за тим контуром бачу територію високого рівня розвитку зі щасливим народом.
Але наше майбуття визначається не стільки баченням, скільки здатністю вивірити його на реалістичність та реалізувати практично. І в першу чергу майбутнє пов’язане з системою суспільних взаємовідношень між людьми. Вона може бути сприятлива для розвитку спільноти, а може бути сприятливою для пограбування та знищення тієї спільноти.
Світовою практикою вже давно доведено, що найбільш ефективною системою суспільних взаємовідношень є така, при котрій влада належить всьому народу. Чому? Бо влада це те, що приносить добробут тому, хто її має. Якщо влада належить всьому народу, то весь народ розвивається і багатіє за рахунок спільних зусиль.
А якщо влада належить частині народу, приміром, біблійним єгипетським чи радянсько-компартійним рабовласникам? Тоді розвитку немає, тоді вмикається механізм нещадної експлуатації та пограбування загалу з боку тих, хто має реальну владу в спільноті.
В сьогоднішній Україні діє декілька факторів, зумовлених тяжкою радянсько-мракобісною спадщиною. Найперше, це відсутність в народу необхідних для побудови сучасних суспільних взаємовідносин знань та вмінь. По-друге, це засилля тих, хто пране не розвитку суспільства, а його корупційного пограбування. В результаті на посади приходять люди не обтяжені проблематикою загального розвитку. Власне, це вже традиція для радянсько-пострадянської системи.
Слід відмітити, що в Радянському Союзі влада офіційно була закріплена за комуністичною партією. А от в Україні влада і Конституцією, і Законом про місцеве самоврядування закріплена за народом, за громадою.
Проте, якщо не можна, але дуже хочеться, то можна. Мабуть, саме такою логікою керуються Геннадій Примаков та Юрій Стальниченко в своїй діяльності.
Ось на початку засідання виконкому його член Ігор Зелений намагається щось сказати. Геннадій Примаков такої можливості Зеленого позбавляє. Чому? Бо він себе вважає владою, а члена виконкому – позбавленим такої влади. Навіть не поставив питання на голосування членів виконкому! Навіщо, вони ж ніхто, а Примаков влада!
Ну, практика практикою, але дуже хочеться подібні печерні норми суспільних взаємовідносин закріпити в нормативних документах волею самої громади. Почитайте розміщену на сайті “Нашого слова” інформацію про початок роботи групи по розробці Статуту громади. Відразу ви зустрінетесь з антиконституційним поділом на громаду і владу над громадою: “принципи, за якими… влада співпрацює з громадою”.
Коли автор цього матеріалу запитав у президії, звідки вони взяли це антиконституційне возвеличення тимчасово найнятих громадою технічних виконавців своєї волі до рівня влади над народом, Юрій Стальніченко спробував відмежуватися від такої позиції, мовляв, він такого не казав.
Що ж, давайте подивимося:
Схоже, Юрій Валерійович вкрай заплутався в протиріччях між своїм і Примакова бажанням бути владою над народом та нормами чинного законодавства, котрі їм відводять роль всього лише службовців народу.
