Восени люди часто спалюють опале листя, навесні – торішню траву. В пік такого весняного і осіннього прибирання повітря стає важким і гірким, частішають випадки захворювань дихальних шляхів. На жаль, населення рідко надає цьому належної уваги.

За словами завідуючого Північним сектором з охорони навколишнього природного середовища у Чернігівській області Валерія Квашука, при згоранні однієї тонни рослинних залишків у повітря вивільняється біля дев’яти кілограмів мікрочастинок диму. До їх складу входять пил, окиси азоту, чадний газ, важкі метали та низка канцерогенних сполук.

У тліючому без доступу кисню сирому листі виділяється бензапірен, який здатен викликати у людей ракові захворювання. Окрім того, з димом у повітря вивільняються діоксини – одні з найбільш отруйних для людини речовин.

На присадибних ділянках рослини нерідко окроплюють пестицидами, які також вивільняються у повітря при згорянні. Найбільше пестицидів містить бадилля картоплі, яку люди обробляють від колорадського жука.

При спалюванні трави на присадибних ділянках або стерні на фермерських полях виникає загроза перекидання вогню на природні ділянки, а це призводить до порушення законодавства та знищення диких рослин і тварин. Виникає загроза лісових пожеж і загорання житлових будинків.

Валерій Анатолійович нагадує, що за порушення природоохоронного законодавства передбачена адміністративна відповідальність, яка тягне за собою накладання штрафу:

– на громадян – до 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (340 грн.);

– на посадових осіб – від 50 до 70 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850 грн. – 1190 грн.).

Коментарі закриті.