43002252_show_thumbinailНа питання, чи бідні Ви, ми найчастіше відповідаємо ствердно, така у нас традиція. Навіть відносно успішні громадяни, що мають пристойні квартири і нові машини, і то норовлять поскаржитися на фінансові проблеми, щиро розраховуючи на співчуття. Що вже говорити про тих українців, які тільки кінці з кінцями зводять, витрачаючи практично всі зароблені на прожиття. В більшості своїй вони перебувають у перманентній депресії, яка переходить в озлобленість до успішніших співгромадян. Зрозуміло, що такий стан ніяк не сприяє їхньому просуванню по соціальних сходах.

Щоб не вмерти з голоду

Водночас, з погляду Всесвітнього банку, який постійно моніторить рівень бідності в світі, тільки 8% громадян України є абсолютно бідними. Правда, найбільш «свіжі» дані Всесвітнього банку датуються 2005 роком, тоді як за період «огрядних» – докризових років цей показник, безумовно, скоротився. Якщо ж криза і відкинула нас назад, то вже точно не нижче за відмітку 8%, а це фактично в 10 разів менше, ніж підрахунок наших політиків, які постійно заявляють про те, що 90% населення країни бідні.

Коли йдеться про бідність, то основним критерієм оцінки, звичайно, є питання харчування. За словами керівника аналітичного відділу Центру SOCIS Ольги Гаригіної, в 2008 році близько 9% населення України витрачали практично весь свій дохід на продукти харчування, а в 2009 році ця цифра досягла 13%.

Отже, “страшний” кризовий рік збільшив кількість бідних (читай тих, що погано харчуються) українців тільки на 4%.

Я бідний тому, що він багатший

Саме так можна сформулювати принцип визначення кількості бідних, який має назву суб`єктивна бідність. Цей показник використовується соціологами для того, щоб з`ясувати оцінку рівня своїх доходів самою людиною. «Зрозуміло, що грошей ніколи не вистачає. Інше питання, на що їх не вистачає – на те, щоб купити їжу або на те, щоб купити ще два телевізори. Або ж людина володіє одним бізнес-центром, але їй не вистачає грошей на ще один», – пояснює генеральний директор Київського міжнародного інституту соціології Володимир Паніотто.

Експерт вважає, що показник суб`єктивної бідності дуже важливий, оскільки безпосередньо пов’язаний з кількістю щасливих і нещасливих українців.

“Показник суб`єктивної бідності дуже сильно залежить від мас-медіа та політиків. Люди схильні як перебільшувати, так і применшувати свої проблеми. І у першому, і в другому випадку ситуація піддається дуже серйозній зовнішній дії – політики повторюють, що 90% українців бідні, і вони охоче в це вірять”, – відзначила директора Інституту демографії і соціальних досліджень НАНУ Ели Лібанова.

Бідні нардепи і чиновники

Головна проблема полягає в тих 4-х відсотках, які додалися в 2009 році до 9% українців, що знаходиться на межі повного зубожіння. Є ще й ті, хто вже переступив цю межу. Саме цим людям зобов`язана допомагати держава. А нам – тим самим 75% переконаних “бідняків” – пора припинити прибіднюватися і вимагати пільг. Грошей для цього в бюджеті все одно немає. Які ще пільги, скажете ви, хай вони квартплату не піднімають. А ось це і є ті самі пільги, адже саме з держскарбниці покривається, наприклад, різниця вартості газу для населення і для Нафтогазу. Та нехай ми, у нас народні депутати і чиновники вищого рангу не забувають оформити державну допомогу. Знову обуриться рядовий українець, а ось цьому пора покласти край. Якщо і ці “товариші” продовжуватимуть зараховувати себе до малозабезпечених, то рано чи пізно їм не минути давно обіцяних соціальних хвилювань.

За матеріалами: Петро Черних, «УНІАН-Економіка».

[poll id=”3″]

Коментарі закриті.