ПримараУзагалі мова піде не стільки про намір провести досить дивну сесію міськради, скільки про суспільно-політичну ситуацію в районі – хто, куди, що і навіщо?

Спочатку про себе, щоб було зрозуміло те, під яким кутом зору автор бачить події. Найголовніше, чого хоче автор, – це покращити своє життя. Втім, тут, мабуть, варто зробити чи то ліричний, чи то історичний відступ.

Було це в давні часи перебудови, перед ерою незалежності. Автор, котрий до того під різними приводами ухилявся від вступу до правлячої компартії, все ж таки погодився до неї вступити. Приймали в залі засідань сиркомбінату. Зачитують заяву, виходжу за трибуну. Чи є питання? Хтось задає вкрай типове і шаблонне: яка ваша мета вступу до лав партії? Потім секретар парторганізації докоряла: ти що, не міг як всі нормальні люди сказати щось про прагнення долучитися до найбільш прогресивної частини людства чи щось таке? Мабуть ні, не міг. От тоді я і відповів – хочу жити краще!

В залі повисла гробова тиша. Потім заскрипіло одне сидіння і піднявся маленький старенький представник райкому партії, судячи по всьому з тих, що ще з Леніним поліно на суботнику носили. Піднявся, і так суворо попрохав уточнити, що саме я маю на увазі під «хочу краще жити»? Тут вже настав мій час відправити м’ячик запитань назад в зал. Питаю: я ж так розумію, що компартія створена саме для того, щоб покращувати життя людей? Так от, я хочу брати участь в цьому процесі покращення життя всіх людей, в тому числі й свого. Що вони мені могли на це відповісти? Що насправді мають протилежну мету і тому не бажають прийняти ворожий елемент до своїх лав?

Так от, давня стратегічна мета автора полягає в прагненні покращити своє життя разом з усім суспільством. Розумію, що це вкрай дивне і незрозуміле прагнення для пострадянських українців, котрі не знають інших способів покращити своє життя, чим за рахунок інших. Але це те покращення, котре в результаті виявляється катастрофічним погіршенням.

А от тепер можемо перейти до головного питання – в який спосіб можна покращити загальний стан справ в Україні? Тільки тим, котрим його покращують в усьому цивілізованому світі. Тільки тим, котрий прописаний в Конституції і діючому законодавстві. Коротко, це розвитком реальної демократії і самоврядування. Тобто, спільними зусиллями мудрого українського народу. І жодним чином шляхом поділу суспільства на тих, хто керує, і тих, ким керують.

Після такого вступу можна переходити до аналізу процесів котрі відбуваються в міськраді та райраді і райдержадміністрації.

Міськрада

Відразу головне питання – сьогоднішня міськрада є органом виконання рішень мудрої громади чи радянського типу «совєтами», котрі діють як начальники народу? Якщо перше, то все добре. Якщо друге, то все буде погано.

Враховуючи те, що згідно законодавства має бути перше, давайте з’ясуємо – яким чином міськрада довідується про волю громади? Автор не чув і не бачив, щоб в Мені проходили консультації з громадськістю. Натомість маємо портрет «вождя» в оточенні міськрадівського «політбюро» на головному біг-борді міста, чудове свято Миколая від котрого діти в захопленні і… бажання відмовитися від утримання дитсадків Менською міськрадою. З’явився «Комунальний вісник», метою котрого вбачається піар, а не ділова розмова про господарку міста. До піару долучився і чернігівський «Вісник Ч», в котрому вихваляється нинішній Менський міський голова в порівнянні з попередником і посадою голови райдержадміністрації.

В той же час на сесії міськради від 23 грудня було підняте питання про списання з балансу такої ж кількості контейнерів, яка була придбана, тобто 17 штук. Добре, що депутати вирішили створити комісію для з’ясування реального стану справ.

Показовою щодо консультацій з громадськістю є і ситуація, котра виникла на наступний день після сесії. Щось там виявилося не так в рішенні про відмову від утримання дитсадків. І ось перед обідом 24 грудня оголошується скликання позачергової сесії міськради на 16 годину для внесення змін. Позачергова скликається в надзвичайних ситуаціях. І то про її скликання оголошується мінімум за добу. В штатному ж режимі депутати мають мати можливість добре розібратися з проектами рішень і проконсультуватися щодо них з виборцями. Коли ж депутатів ставлять в отакі умови цейтноту, то виникає питання про якість підготованих проектів міським головою і про роль депутатів та громади міста. Звісно ж, сесія не відбулася, в міськраді все-таки зрозуміли, що вона буде нелегітимна. Ось така от сесія-примара.

Райрада

Ті ж самі питання щодо прозорості діяльності депутатів та її залежності від мудрої волі виборців. Почнуть депутати працювати на інтереси громади чи й далі їх діяльність буде великою мірою деструктивна, покаже час. Як то кажуть, доживемо до понеділка і побачимо.

Райдержадміністрація

Усе гостріше і гостріше постає питання про те, яку саме державу представляє державна адміністрація? Тоталітарну чи, як прописано в Конституції, демократичну? Якщо другу, то що саме держава і державна адміністрація роблять для того, щоб демократія запанувала на теренах України і Менського району? Що саме робить для цього відділ інформаційної діяльності, відділи освіти та культури? На сьогодні ці питання залишаються відкритими.

Суспільство

Наведення порядку в країні і районі є посильним завданням лише всьому суспільству. І тому головною метою діяльності автора є не прагнення очолити це суспільство чи самотужки виконувати те, що має робити весь загал, ні. Автор, по великому рахунку, робить тільки одне – сприяє суспільству стати з пострадянського сучасним демократичним. Хто бажає долучитися до цього процесу пишіть в коментарях та телефонуйте автору 2-24-54, 097-5290961. Звісно, пропозиції адресовані реальним живим людям, всіляких ботів і анонімів прошу не турбуватися.

3 коментарі