Міський голова Мени Федір Фесюн з 6 по 12 лютого перебував на стажуванні в Естонії. Там він разом з колегами вивчав місцеву систему управління та досвід реалізації громадських ініціатив.


Теплостанція міста Тарту. Декілька років тому на її реконструкцію затратили 72 мільйони євро. Газове опалення замінили на торф’яне. Це дало змогу в чотири рази зменшити собівартість тепла. Зараз теплостанція має 200 мільйонів євро прибутку на рік. Узагалі в місті працюють дві теплостанції, обидві – приватні.

Візит до цієї прибалтійської країни проходив у рамках реалізації проекту «Практики належного управління Естонії для українських місцевих влад», який виконує чернігівська громадська організація Центр «Доброчин» за підтримки Міністерства закордонних справ Республіки Естонія. Усі витрати, пов’язані зі стажуванням, покрили організатори.

Учасниками делегації були представники органів місцевого самоврядування та районних державних адміністрацій Чернігівщини. Вони поспілкувалася з місцевими колегами, також побували на підприємствах, в освітніх, спортивних та інших закладах.

– В Естонії на відміну від України відсутнє підпорядкування органів місцевого самоврядування нижчого рівня подібним органам вищого рівня, а також будь-яке підпорядкування місцевого самоврядування органам державної влади. Естонський досвід може прислужитися Україні, зокрема, впроваджуватися на Чернігівщині, – вважає керівник Центру «Доброчин» Олександр Підгорний.

Члени делегації вивчили досвід реалізації проектів, ініційованих громадськістю і спрямованих на вирішення соціальних проблем громади. Дізналися особливості прозорої діяльності виконавчої влади та місцевого самоврядування, ефективність використання новітніх технологій в системі енергозабезпечення та водопостачання, шляхи організації оперативного обліку та надання електронних послуг населенню.

– Естонія – маленька країна, – розповідає Федір Фесюн. – За площею – майже така, як Чернігівська область. Проживає там один мільйон триста тисяч чоловік. Ми були у місті Тарту, де мешкає понад 100 тисяч жителів.

Система управління в цій країні відрізняється від нашої. Державні адміністрації, як представництва президента, слідкують за тим, щоб дотримувалися закони, забезпечують захист населення при надзвичайних ситуаціях, виконують деякі інші функції. Господарською діяльністю вони не займаються. Це – робота місцевих рад – міських та районних. До речі, в Естонії райони називаються волостями.

Там у місцевої влади більше повноважень і можливостей. Місцеві органи влади співпрацюють напряму з державними. Принцип роботи простий: депутати розробляють програму, наприклад, ремонту школи чи якусь іншу. Потім цю програму оприлюднюють, її обговорює громадськість. Для реалізації проекту місцева рада може отримати державний кредит. Кредити там вигідні – під три відсотки на 20 років. З фінансуванням також суттєво допомагає Європейський Союз, до складу якого входить ця колишня радянська республіка.

Люди в Естонії живуть заможніше. Річний бюджет Тарту у перерахунку на нашу валюту складає більше мільярда гривень. Ціни там дещо вищі, ніж у нас. Зате зарплата більша в декілька разів. Мінімальний заробіток в Естонії – близько восьми тисяч гривень. Наприклад, звичайний водій отримує 12 тисяч гривень, мер міста – 40 тисяч гривень.

М’ясо можна придбати в магазині по 40 гривень за кілограм. Молоко коштує шість гривень за літр. Фермерські господарства практикують його доставку просто додому покупцям.

За водопостачання у Тарту споживачі платять 15 гривень за кубічний метр. До речі, керівника підприємства з водопостачання призначають депутати місцевої ради. Проте працює таке підприємство як приватне – саме заробляє і розпоряджається грошима.

У Естонії чистота і порядок на вулицях. Там діють великі штрафи за засмічення довколишнього середовища, за порушення правил благоустрою.

Фото з архіву Федора Фесюна.

Коментарі закриті.