Роботу менського фельдшера столичний професор назвав ювелірноюМарина Андрієнко лише кілька років працює фельдшером «швидкої допомоги», але вже встигла за свою роботу заслужити повагу і вдячність від людей.

Дзвінок у редакцію

До «Нашого слова» зателефонувала жителька Мени Ніна Москальська:

– Мені вже 84 роки, за станом здоров’я доводиться вживати багато ліків. Сталося так, що випила звичні ліки, але іншої фірми-виробника. Пішла алергічна реакція, яка дуже швидко розвинулась аж до анафілактичного шоку. Лише завдяки вмілим діям і блискавичній реакції фельдшера «швидкої допомоги» Марини Андрієнко я залишилася живою. Напишіть про неї в газеті, і обов’язково з фотографією!

…Марина Андрієнко народилася і виросла у Феськівці. Медиків у сім’ї не було, а от їй ця професія запала в душу.

Після закінчення школи пішла навчатися до Новгород-Сіверського медучилища. Закінчивши його у 2011 році, працювати почала у райлікарні: спочатку у хірургічному відділенні, а восени 2011-го її перевели фельдшером до відділення лікувально-профілактичного закладу «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф».

На шляху до мрії

Марина – скромна людина.

– Та що там про мене писати? Я ж просто виконувала свої обов’язки, і все. Напишіть он про Валерія Стародуба, Сергія Сидоренка, Владислава Нестерова – вони мене вчили, у них досвід роботи більший, – такою була її реакція на появу кореспондента «Нашого слова».

І ні слова про те, що випадок з Ніною Москальською справді був не рядовим, що рятувала Марина жінку дві години, що столичний професор, у якого консультувалася Ніна Андріївна, назвав Маринині дії ювелірною роботою.

– Вона дуже переживає за своїх пацієнтів і все бере близько до серця, – так сказала про Марину старший фельдшер Альона Волосенко.

На запитання, що найголовніше в її роботі, Марина відповіла коротко і просто:

–Терпіння.

І знову – ні слова про те, що думками майже цілодобово на роботі, що випадково побачивши (живе зараз у центрі міста) знайому машину «швидкої», відразу ж мимоволі намагається вгадати, що сталося і до кого помчала допомога.

Дівчина заочно навчається на четвертому курсі Націо­нального медичного університету ім. О.О.Богомольця. Нині – фармацевтичного факультету, хоч починала вчитися лікувальній справі. Після першого курсу довелося перевестися з банальної причини – тут вчитися дешевше. Хоча зізнається, що їй більше подобається лікувати людей, ніж працювати в аптеці.

Коментарі закриті.