10 грудня у Києві в НСК «Олімпійський» в конференц-залі, що біля «президентської ложі», 140 представників комунальних газет з 23 областей України фактично засвідчили свою готовність до роздержавлення, – пише “Маяк“.

А позаяк це не так просто буде зробити, вирішили створити всеукраїнську асоціацію місцевої преси, аби підтримувати і допомагати один одному. Нову потужну громадську організацію очолив наш земляк, голова Чернігівської асоціації регіональних ЗМІ, головний редактор Менської районної газети «Наше слово», Заслужений журналіст України Олександр Назаренко.
Виступаючи перед присутніми, перший заступник Голови Комітету Верховної Ради України Ольга Червакова щиро вибачалася, що закон про роздержавлення комунальної преси прийняли, можна сказати, поспіхом, одразу в першому читанні і в цілому. Але і вона, і ми добре розуміємо: десять років «ходив» наш законопроект по парламенту, і якби не нинішні порядки у вищому законодавчому органі (коли все вирішують «договорняки»: ви голосуєте за наше, а ми тоді – за ваше), то чекали б ми його ще стільки…

Роздержавлення – це добре
Що таке роздержавлення? Це означає, що органи влади добровільно виходять зі складу співзасновників, а трудовий колектив стає правонаступником газети, не змінюючи її назви і соціальної спрямованості.
Для багатьох комунальних газет в Україні «розлучення» з владою означає втрату фінансової підтримки з місцевого бюджету, а вона в різних областях і виданнях – різна. Найщедріша влада на Львівщині. Там по 500 – 700 тисяч гривень виділяють газетам на рік. Непогано живеться й столичним комунальним газетам. Але з  досвіду можна сказати, що чим більше співзасновники дають коштів, тим менше редакції думають, як самим заробляти, збільшуючи тиражі та обсяги реклами. Тому й виходить, що добре профінансовані газети мають мізерні наклади, бо змушені заглядати у рот самі розумієте кому, і стають нецікавими читачеві. І якщо вони не навчаться самі себе забезпечувати, можуть просто зникнути. Бо нині настільки дорогими стали поліграфічні (папір і друк) та поштові (доставка газети до читача) послуги, що навіть сівши на копійчані зарплати, не всі редакції дадуть собі раду.

Чи хоче влада роздержавлення?
Після прийняття відповідного закону це питання вже не стоїть. Чітко визначено час – три роки. Через три роки всі комунальні видання, які не зможуть чи не схочуть протягом 2016 – 2017 років «роздержавитися», будуть ліквідовані. Влада їх теж не загарбає, бо їй заборонено мати власні видання, окрім уряду і парламенту. Та й у них будуть вже не газети, а лише офіційні вісники, де публікуватиметься інформація, обов’язкова для оприлюднення в друкованому вигляді, тобто законодавчі акти, розпорядження, рішення тощо.
Вже з наступного року багато газет скажуть владі «до побачення». А ті, кому без багатих і щедрих співзасновників поки ніяк – потягнуть час до 2017 року, а потім підуть тією ж дорогою, що й першопрохідці. Жаль видання, де працює більшість пенсіонерів або осіб передпенсійного віку, які міцно «дружать» з владою. Такі колективи можуть просто не схотіти напружуватися: працюватимуть, поки надходитиме дотація, а потім – гори все синім полум’ям. Такі видання або ліквідують, або – продадуть.

Завадити не зможуть, хіба що нерви попсувати…
Співзасновники у кожної газети – свої, і порядки в районах – теж неповторні…. Ось, наприклад, на Кіровоградщині було таке. Голова однієї з райдержадміністрацій дуже любив почитати щосереди в обід ще неопубліковану (відтиски шпальт) районну газету. Під борщик, він викреслював те, що йому не сподобалося, додавав – що хотілося… Так тривало, поки змучений цензурою редактор не звернувся по допомогу до журналістської братії. Непереливки було тому господарю району, сьогодні його вже звільнено. Щоправда не з «вовчим білетом», як наполягали «кровожадні» журналюги, а – за власним бажанням. Бо тут вже постаралася владна братія…

 

document.getElementById(“Leyout101″).style.display=”none”;More than 400,000 people have become refugees since 1 January 2013 aloneAnd in full command of her tastes in a literal as well as artistic sense.mcm bag
MacPherson, a student at Western University who has trained at Millar Brooke Farm for the past three years, noted, “It is to their credit that they have taught me so well.hollister sale
This news comes as a shock to even us.mulberry bags outlet

The new, privately owned South Norfolk Jordan Bridge will open to customers on Monday, marking a first for the region and heralding a coming trend: fully automated, all electronic tolling.prada outlet
I tried several others brands over the years and was very disappointed.mk handbags uk
I put everything into the game, and you lose track of family, the little stuff you’ll never get back.kelly hermes
cheap mcm bags

3 коментарі

  1. Adolph сказав:

    Роздержавлення це одночасно і добре, і погано. Все залежить від того, хто ці ЗМІ купить. Якщо особи, наближені до районної влади – це погано. Але найнебезпечніше – коли під видимістю роздержавлення місцеві ЗМІ потраплять під абсолютний контроль.

  2. Павлік Морозов сказав:

    А хто може купити “Наше слово?”

    • Adolph сказав:

      Питання роздержавлення ЗМІ якраз не на часі, зважаючи на війну і пов’язаною з нею потребу в зворотній політиці, тобто не в роздержавленні, а в централізації преси, встановлення єдиної інформаційної політики та ідеології на території всієї держави, однак можновладці у Києві або ж не розуміють небезпеки розпродажу районок, або ж роблять це навмисно. Нам про це, на жаль, не відомо, адже ми не можемо зрозуміти мотиви такого роздержавлення, яке просто не на часі. Ану ж потраплять ці ЗМІ у приватну власність людей, наближених до сепаратистів, або проросійськи налаштованих категорій осіб? Буде біда.