Чому збільшилась плата за радіоточку? Чи буде і надалі існувати районне радіо? З такими запитаннями «Наше слово» звернулось до начальника цеху телекомунікаційних послуг ПАТ «Укртелеком» Федора Таранухи.

– Федоре Матвійовичу, скажіть, будь ласка, питання місцевого проводового радіомовлення є проблемою лише нашого району чи загальною?

– Станом на 1 жовтня 2011 року дев’ять районів нашої області – Бобровицький, Коропський, Носівський, Семенівський, Варвинський, Срібнянський, Талалаївський, Городнянський і Бахмацький – взагалі не мають проводового радіомовлення. У Прилуцькому районі залишилось лише 208 радіоточок. Наш же район має їх 2 786 і по кількості знаходиться на другому місці в області після Ніжина.

Але, на превеликий жаль, місцеве радіомовлення тримається в основному на ентузіазмі керівників структурних підрозділів. Ми знаємо, що більшість людей похилого віку, особливо в сільській місцевості, дуже звикли до проводового радіо, слухають його вже десятки років. Робимо все можливе, щоб зберегти його хоча б в близьких від Мени селах і у Березні.

– А перспектива розвитку чи альтернатива проводовому радіо існує?

– Я хотів би помилитись, але, на мій погляд, майбутнього і перспективи розвитку у проводового радіомовлення нема. Державної програми з даного питання не існує і створення її не передбачається.

Зараз в районі діють лише два радіовузли – у Мені і Березні. Матеріалів та коштів для ремонту радіомереж нема. Користувались старими запасами та дротами, знятими у віддалених населених пунктах. Резерв вичерпався, а збільшення тарифу на дві гривні п’ятдесят копійок ситуацію не врятують. Якщо стан справ кардинально не зміниться, то через рік – півтора проводового радіо в нашому районі не буде. Альтернатива – це ефірне радіомовлення, але це зовсім інше питання, яке потребує значних коштів і поки що навіть серйозно не розглядалось.

Коментарі закриті.