Останнім часом усе частіше можна побачити рекламу заманливих пропозицій відпочити за кордоном за вигідною ціною. Сім’я Аношків із Мени на собі випробувала усі принади й недоліки далекої мандрівки, побувавши на спекотному континенті.

Були не новачками

– Ідея податися до Африки з’явилася у моєї мами несподівано, – розповідає Ярослава Аношко. – Я на той час відпочивала у таборі в Криму і нічого не знала про майбутню подорож. А коли приїхала, дуже зраділа сюрпризу.

Варто зазначити, що для Аношків це не перша подорож за кордон, колись вони літали до Єгипту. Цього разу путівку до Тунісу замовили в туристичному агентстві через інтернет.

Попередньо оплатили проживання в готелі. І в дорогу! Валюту міняли вже там, на місці. Отримати динари за гривні можна навіть у місцевих готелях та ресторанах.

На вулицях брудно

Не все виявилося так чудово, як обіцяли. Готель менським туристам надали на «зірку» менший, ніж гарантувало турагентство. На пляжі деякий час панував неприємний запах через водостічну трубу.

А ще, за словами Ярослави, в Африці дуже брудно. Обабіч доріг – купи сміття, майже немає урн. Навіть у туристичних зонах. До того ж, на «чорному континенті» дуже мало зелених насаджень. Біля готелів трапляються декоративні пальми, а в зонах проживання місцевого населення навіть із цим дефіцит.

– Ботанічні сади у Тунісі бідні. Не те що наші, українські! – гордо констатує дівчина.

Бачила міраж

– Та все ж відпочинок удався, – посміхається Ярослава. – П’ять днів ми просто купалися у морі та у басейні, а наостанок відпочивальникам організували дводенний тур по країні.

Де тільки меняни не побули! У перший же день екскурсії вони відвідали крокодилячу ферму, проїхали «римською» дорогою та фотографувалися на каньйонах. Справжній фурор у наших земляків викликало екстремальне катання по барханах пустелі Сахари.

– А ще я бачила міраж, – ділиться враженнями дівчина. – Насправді він не такий, як описують у книгах, але все одно картина досить вражаюча.

Погостювали у берберів

Екскурсанти мали змогу завітати до корінних жителів Тунісу – берберів. Помешкання цих африканців знаходяться прямо у скелях. Прісну воду жителям печер доставляють із міст, а живуть аборигени за рахунок проведення екскурсій у своїх поселеннях.

До речі, слово «бербер» означає «невіруюча людина». Тобто, це плем’я не підтримує жодної релігії.
Також наші земляки того дня відвідали зоопарк та ботанічний сад. Покаталися на верблюдах, квадрациклах і дельтаплані, хоча ці розваги не входили в програму екскурсії.

Жінкам не позаздриш

– Час нашого перебування у Тунісі співпав з найбільшим мусульманським святом – Рамаданом, – розповідає Ярослава. – За релігійною традицією, віруючим на той період можна їсти тільки після сходу місяця. Тому ввечері та вночі у ресторанах та забігайлівках ніде було голці впасти.

За словами дівчини, жінки навіть у найбільшу спеку ходили з покритою головою та у довгих спідницях. Навіть рукав на кофтині має бути не коротшим, ніж у три четверті.

– А ще ми помітили, що на базарах та у магазинах торгують тільки чоловіки, жінок до цієї справи не долучають, – зауважує дівчина.

Аношки вже розпакували валізи, роздали друзям зірвані власноруч із дерев фініки і вечорами знову збираються на затишному дивані перед телевізором. Мабуть, прислів’я має рацію: «Де б не було добре, а вдома все ж таки краще».

Коментарі закриті.