Нещодавно на сайті “Нашого слова” було розміщено інформацію про те, що покарали малолітніх вандалів. Тепер все в порядку, тепер все буде добре?

 

 

Чи є покарання визначальним фактором, чи є воно тим, з допомогою чого можна навести порядок? Може, головне значення має не покарання, а культура спільноти?

В обговоренні теми малолітніх вандалів на сторінці Менщини поставив питання про відповідальність школи. На це Іра Мисник великими літерами написала: “В першу чергу ПОВИННІ НЕСТИ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ БАТЬКИ, які “недовиховали” своїх чад“. Знову акцент на відповідальності. Я ж зверну увагу на слово маленькими літерами – недовиховали. Але перед тим, як перейти до теми виховання, зауважу, що відповідальність і покарання за “недовиховання” несемо ми всі корупцією, розрухою, війною, інфляцією, безробіттям і безгрошів’ям тощо.

Отже, тема виховання.

І знову питання – у нас, в Україні, є якісна основа для виховання та погане її використання чи навпаки – погана основа і якісне її поширення серед підлітків? Звісно ж, мову веду не про лицемірно проголошені гасла, приміром, як сумнозвісні моральні засади будівника комунізму. Мову веду про ту суспільну культуру, ту суспільну мораль, котра поширюється і використовується суспільством.

Яка вона – поясню на двох прикладах. Національне багатство виводиться олігархами в офшори, а ми сприймаємо це не тільки як допустиме, а й як належне. Друге – голову міськради засуджено за злочин проти суспільства, за корупцію, а те, що він продовжує керувати апаратом міськради, нікого не обурює. І таких прикладів можна навести безліч.

Звідки ж нам взяти якісну суспільну культуру і мораль? Від тих, хто за це отримує кошти суспільства, тобто, від науки та освіти ми, судячи з усього, нічого путнього не дочекаємося. Але ж людство десь брало ту культуру, з допомогою котрої досягло вершин розвитку в найбільш цивілізованих країнах!

Усе вірно, мова піде про релігію. Звісно ж, як і гриби в лісі, віра буває різна, буває корисна, а буває й отруйна, як той же комунізм. Тобто, доброякісність віри підлягає ретельній перевірці раціональними засобами.

Саме впливом різних релігійних конфесій на нашу суспільну мораль, нашу суспільну культуру і зумовлюється мій інтерес до них. Зокрема, коли всі їхали на пляж дивитися, на скільки затягнеться початок святкування Івана Купала, я поїхав до Остречі поспілкуватися з євангельськими християнами-баптистами, котрі там проводили оздоровлення та виховання дітей. Коли будете переглядати відзняте, подумайте про те, чи змогли б вихованці недільних шкіл і даного табору з сокирою кинутися на альтанки? Це, як то кажуть, про практичну користь від таких непрактичних для багатьох речей як мораль і віра.

Прошу до перегляду:

 

 

 

Коментарі закриті.