PrysБільшість з нас пристосуванці. Чому? Так виховані радянською системою, котра суспільних творців попросту фізично винищувала.

Чи гарно бути пристосуванцем? Звісно гарно, така поведінка дозволяє отримати максимум можливого!

Щоправда, є одне «але» – пристосуванці не створюють успішного майбутнього, вони його проїдають. Так трапилося з Радянським Союзом – замість того, щоб влаштувати над КПРС Нюрберг-2, радянські люди воліли пристосуватися до диктатури КПРС. Все розвалилося. Але люди продовжили пристосовуватися до правління тих же компартійних керівників, котрі якщо що й поміняли, так це червоні жупани на жовто-блакитні. В результаті руйнуємося далі.

Отак воно і виходить в країні пристосуванців, хочеться як краще, а виходить як завжди. Начебто кожен собі тягне по максимуму, але потім чомусь виявляється, що й тягти вже нічого.

Риба гниє з голови

Періодично, в найбільш відповідальної частини людей терпець уривається дивитися як найвищі посадовці своїх родичів швиденько роблять мільйонерами і всіляко уникають перетворення совкового заповіднику в сучасну цивілізовану країну. Тоді починаються масові протести на зразок Помаранчевої революції чи Євро-Майдану.

А що ж більшість? Вона продовжує пристосовуватися. Такою поведінкою більшість дозволила переможцям Помаранчевої стати такими ж неефективними для суспільства, як і попередники. Пристосовується вона і зараз їздячи на антимайдан підтримувати урядування Януковича-Азарова. Звісно, при цьому антимайданівці всіляко намагаються приховати свою участь в підтримці діючого правління. Але інколи й пояснюють, мовляв, якщо не поїдемо, то не буде ні зарплати, ні роботи.

Цікаво, а чому вони думають, що кошти їм на зарплату дає Уряд? А де він їх бере?

Протест

Нині українцям терпець вчергове урвався. Вимога чітка – ті, котрі обіцяли народу благополуччя, а замість нього неймовірно збагачуються за рахунок суспільства, мають полишити свої посади.

Як бути?

Шлях успіху єдиний – ставати господарями своєї країни. Брати на себе відповідальність за все, що відбувається в місті і державі. На кожному з нас лежить відповідальність і за той неймовірний рівень корупції, котрим сьогодні так славна Україна, і за вимирання населення, і за відсутність коштів в бюджеті, і за все інше.

Щодо ж пристосуванців. Спробуйте подумати про те, що буде завтра. Якщо урядування Януковича-Азарова залишиться, то чи не доведеться менським бюджетникам і підприємцям завтра, будучи доведеними до відчаю, починати свої акції протесту? І вже не на антимайдані проти Євромайдану! Подумайте, де ці урядовці будуть брати кошти і на кому економити?

І на закінчення – європейськість, це не якийсь формальний папірець, це здатність кожного бути господарем своєї країни, забезпечити розвиток економіки і відповідний йому рівень споживання.

Якщо не ми, громадою тут наведемо порядок, то наведуть інші. Але наведуть вони його в своїх, а не наших інтересах.

Коментарі закриті.