Трегубенко.Хто сьогодні патріоти, а хто “п’ята колона”?

В минулих і нинішніх покоління українців патріотизм виховується на прикладах героїчної боротьби радянського народу проти німецько-фашистських загарбників. Що ж, згадаємо історію. Згадаємо те, якою була свого часу дружба великих братніх народів і побратимів по зброї – великого німецького народу і великого радянського. Спільно проводили паради у Бресті, ділилися досвідом будівництва концентраційних таборів, спільно ділили територію Польщі. До уваги читачів відповідний фотоальбом:

Дружба братніх народів і побратимів по зброї.

А потім, звісно ж у повній відповідності з законами тоталітаризму, затіяли дві братні держави змагатися за світове панування. Ну, і вийшла з того друга світова війна.

Але в даному випадку цікаво не те. Цікаво, що відразу, як тільки братні фашисти напали на братніх комуністів, останні відразу забули про братню дружбу і оголосили фашистів своїми найлютішими ворогами. Більше того, за подальшу пропаганду братньої дружби до фашистського народу пропагандистів почали обзивати зрадниками і розстрілювати.

Чи розумно це було? Мабуть, так.

Дещо по іншому виглядає ситуація сьогодні. Один з братніх слов’янських народів сьогодні віроломно напав на Україну і вже окупував її частину. Звісно, патріоти зараз йдуть до військкоматів записуватися добровольцями. Але як бути з отими “патріотами братньої дружби”, котрі зараз працюють в інформаційному просторі проти обороноздатності нашого суспільства і нашої держави?

Наведене нижче відео з моїм виступом викликало неоднозначну реакцію менської спільноти. Що ж, виношу його на обговорення окремим матеріалом. При цьому прошу коментувати під своїми прізвищами та іменами для того, щоб ФСБ-шна московська інформаційна агентура не видавала себе за менян і не нав’язувала ворожу, по суті, пропаганду.

Тепер про взаємовідношення між собою, і тим більше з сусідньою Росією. По перше, тоталітарний світогляд, котрий і по сьогодні панує в Україні та Росії, не передбачає нормального щасливого життя. Війни, зради, колективна ворожнеча і небезпека – ось його обличчя.

Якщо брат пішов війною на брата, то того підлого брата необхідно зупинити. Звісно, якщо ми не раби, котрі тільки й мріють про гарного батога, а не про гарне життя.

Отже, тільки докорінна зміна світогляду на сучасний демократичний відкриє нам шлях до нормального життя.

І ще. Я добре розумію, що в наших посадовців за десятиліття виробився головна здатність – неконкретність, котра дозволяє прилаштуватися до будь-яких обставин. Ось чому вони не виступають з чіткою і вкрай конкретною позицією. Але саме така “ніякість” і руйнує наше життя. Я вже не кажу про те, що серед менських посадовців є і відверті вороги нашої державної незалежності, котрі до цього часу будують свій улюблений комуно-соціалізм.

Шановні меняни. Мати свою державу неймовірно вигідно. Але й дуже відповідально. І, щоб мати від державності користь, необхідно за неї належним чином дбати захищаючи як від зовнішніх агресорів, так і від внутрішніх окупантів, до чого всіх вас і закликаю.

Коментарі закриті.