09_gromadaМенська міськрада проводить обговорення щодо наміру об’єднати навколишні громади в одну, з центром в нашому місті. Що ж, долучаюся.

 

Найперше варто розібратися, про що саме йде мова, що саме збираються об’єднувати?

Відкриваємо матеріал «Питання децентралізації» на сайті міської ради і читаємо:

«Децентралізація – це передача значних повноважень та бюджетів від державних органів органам місцевого самоврядування».

«Децентралізація передбачає чітке розмежування повноважень між місцевою і центральною владою, передачу найбільшої кількості повноважень на найнижчий рівень – рівень громади».

У першій частині обох тверджень говориться про одне й те ж – передачу повноважень. При цьому в першому випадку мова йде про органи місцевого самоврядування, в другому – про громаду. Тобто, в розумінні міськради, котра зазначена автором матеріалу на сайті, поняття громади ототожнюється з поняттям органів місцевого самоврядування!

Проте в статті 1 закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» вказано, що громада – це жителі або об’єднання жителів!

Там же зазначено, що «представницький орган місцевого самоврядування – виборний орган (рада), який складається з депутатів і відповідно до закону наділяється правом представляти інтереси територіальної громади і приймати від її імені рішення».

Можемо почитати й закон «Про статус депутатів місцевих рад»:

«Депутат місцевої ради як представник інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу зобов’язаний виражати і захищати інтереси відповідної територіальної громади та її частини – виборців свого виборчого округу, виконувати їх доручення в межах своїх повноважень, наданих законом, брати активну участь у здійсненні місцевого самоврядування».

Тут ключове слово «представляти». Проведу аналогію з адвокатом, котрий також може представляти інтереси клієнта в суді, нотаріаті і тому подібних установах. Чи може адвокат зловжити довірою клієнта та переписати на себе його майно та ще й собі отримати в кредит гроші від його імені? Звісно, може. Але наші люди йому такого вчинку не подарують і через відповідні правові механізми повернуть собі вкрадене та покарають зловмисника. Чому люди не допустять попрання своїх прав в даному випадку? Бо вони привчені захищати свій приватний інтерес.

А якщо питання стосується суспільних ресурсів? І мова йде не про адвоката, а про депутата чи голову місцевого самоврядування?

Ось тут зовсім інша ситуація, люди відучені дбати за своє спільне. Можна обратися їх представником і пограбувати виборців до нитки, ставши одним з найбагатших в світі олігархів чи просто неймовірно заможною по місцевих мірках людиною. В цьому весь секрет того, що успішні бізнесмени прагнуть стати депутатами, а ще краще – головами громад! Закон тут вовчий – або ти станеш владою і грабуватимеш інших, або це зробить інший і грабуватиме тебе.

Ось тепер повернемося до питання – об’єднуватися чи ні? Або по іншому – як нам краще, щоб нас грабували більшим оптом чи меншим? Правда ж байдуже? Це одна з причин, чому меняни й не приходять на обговорення подібних питань.

Так, об’єднуватися потрібно. Спочатку в громаду. Хто має об’єднатися в громаду? Жителі, як те було зазначено вище в Законі України «Про місцеве самоврядування»? Звісно ж ні, оскільки термін «жителі» включає в себе і безвідповідальне населення, котре може об’єднатися лише навколо вождя-рабовласника, і свідомих громадян, здатних керувати справами як громади, так і країни. Ось цих громадян у нас і немає, їх системно знищувала радянська влада, їх ніхто сьогодні не виховує з безвідповідального населення. Немає, бо якби були, то вони б активно брали участь у вирішенні суспільних справ.

Хто буде створювати громадян, то вже тема іншої розмови. Судячи з усього, Менська міськрада цим займатися не збирається. Тому питання об’єднання не громад, котрих немає, а органів місцевого самоврядування призведе лише до перерозподілу доходів очільників самоврядування за рахунок мешканців даних територій.

Знову повернемося до тексту матеріалу на сайті міської ради:

«Держава вперше за всю історію незалежності готова передати більшість повноважень, а також ресурсів під виконання цих повноважень на найближчий до людей рівень – рівень громади». Владу передають не людям, а найближчому до них рівню! Тепер питання, найближчий рівень що, менш корисливий, ніж більш віддалений?

Тобто, ні про яку, записану в Конституції, демократію мова не йде. Так само як і про покращення життя людей.

Втім якщо все-таки в складі Менської міськради знайдуться депутати, готові працювати на розвиток громадян, об’єднання їх в громаду, котра стане відповідальним господарем своєї території, буду приємно здивований!

Коментарі закриті.