«Чула про Мену й раніше, бо у вас є зоопарк. Та я не про нього. З телепрограми «Подробиці» каналу «Інтер» дізналася про провінційну дикість, яку продемонструвала певна частина громадськості міста щодо бездомної вівчарки, котра жила на території школи, і щодо дітей, які з нею гралися і підгодовували.

Життям доведено, що собаки не кусають за добро. А ті страшні історії про те, що десь голодні нічиї пси когось покусали – тільки на совісті людей. Якщо тварину вигнали з дому, забезпечивши тим самим їй голодне існування, вона стає злою, бо приречена на смерть.

Це якесь непорозуміння сталося у школі вашого міста. Собака ж нікого не вкусила, бо її ніхто і не ображав, а навпаки, піклувалися, підгодовували.

Вівчарка не могла чимось заразити дітей, а от ті дорослі, хто жорстоко повівся з нею, посіяли у душах хлопчиків і дівчаток бездушшя і жорстокість.

Навіщо кололи не зовсім безпечні препарати дітям до того, як зробили аналіз на імовірний сказ у собаки? За що позбавили життя невинну вівчарку та інших її чотириногих «братів»? Невже у вашому місті не знають Тургенєва, Толстого, Єсеніна, Чехова, Горького, які так людяно оспівували любов до тварин і закликали до совісті тих, хто їх ображає?

Варто усім нам частіше дивитися телепередачі про те, як до фауни ставляться в Англії, США, Канаді, Австралії. Це, я впевнена, зробить усіх нас добрішими до навколишнього світу і до тих, хто поруч з нами – тварин, людей.

А. Ващенко. м. Одеса».

Коментарі закриті.