Конфліктами між сусідами не здивуєш нікого. Дивними інколи бувають приводи цих конфліктів, а результати – непередбачуваними.

«Хочу довести справу до суду»

Сусідам Сипченкам і Фесенкам з вулиці Шкільної, що в Осьмаках, мабуть, і в страшному сні не снилося, що їхній конфлікт вийде на широкий загал і розплутувати його доведеться правоохоронним органам. Але вийшло саме так.

До редакції спочатку прийшла дочка Віри Сипченко Діна Гончаренко:

Мою матір побили сусіди. Я хочу, щоб про це написали в газеті, щоб люди знали. Хочу довести справу до суду, хочу їм покарання. Як могли два чоловіки бити жінку та ще й на очах у дітей? По якому праву? Зараз вона в лікарні, лікарі сказали, що може залишитися інвалідом. Хто за це відповість? Хто оплатить витрати на лікування?

Віра Сипченко (мати п’ятьох дітей, троє з яких – неповнолітні: десятилітній Артур – інвалід дитинства, семирічна Софія і чотирирічна Ангеліна) зустрілася з кореспондентом через кілька днів, виписавшись з обласної лікарні. Суть конфлікту вона виклала так:

Причиною сутички з Фесенками стала плітка. Живе на нашій вулиці один чоловік-удівець. Наш односелець розповів мені, що бачив, як Люда Фесенко до цього удівця на побачення ходила. А я їй сказала: «Ходиш, то хоч двері закривай, щоб люди не бачили і про вас не говорили». Люда розізлилась, 25 червня, на День молоді, вона, її чоловік та той самий односелець прийшли до мене. Вдома була я, троє моїх менших дітей та батько-інвалід. Я вийшла з хати назустріч і тут же отримала від Людиного чоловіка перший удар. Діти повибігали, стали плакати, то Люда їх заштовхала назад у кімнату і держала двері, поки мене чоловіки били. Це було десь пів-одинадцятої ранку. А вже під вечір приїхала Діна і визвала поліцію. Назавтра мене повезли в лікарню…

Лікування вже обійшлося моїй родині в шість з половиною тисяч гривень. Це – без урахування провідувань мене в лікарні і наймання машини, якою возили в лікарню. Крім того, мушу ще два місці носити на шиї бандаж.

Зі слів Віри, її сім’я, переїхавши в Осьмаки з Сосницького району дев’ять років тому, спочатку навіть по-сусідськи дружила з Фесенками. А потім на заваді дружбі стала жіноча заздрість. Чому? «Може, тому, що я трохи красивіша за Люду», – лукаво усміхається Віра.

« Її шия нас не касається»

Це неправда, що ми били Віру Сипченко. Того дня, коли нібито було побачення, я разом зі своїм чоловіком сіно тюкувала на городі. Мене півсела бачило. Віра все безсовісно вибрехала ще й на односельчанина звернула. І не мені вона ту брехню сказала, а по всьому селу рознесла. У мене нормальна сім’я, хороший чоловік, діти – нащо мені ці брудні розмови?

Так, ми ходили до Віри 25 червня. Розібратися хотіли, строго поговорить, нащо вона це все робить, нащо плітки про мене розпускає. Розібратися не вдалося, бо вона була п’яна. Мій чоловік зайшов у веранду, вигукав Віру надвір. Вона вийшла і з ґанку впала, стала кричать, матюкатися. Діти почули, повибігали, давай плакати. Які вже тут розбірки, з ким було говорить? Каже Віра, що мій чоловік її вдарив. Може, і вдарив би, якби була твереза, а з п’яної що візьмеш? Та ще днів за п’ять до того, як ми до неї ходили, в неї шия була звернута – казала людям, що з печі впала. В мене шість свідків є, що це підтвердять.

Віра того дня, як ми до неї приходили, була така п’яна, що й не знає, коли це було: каже – зранку, а ми були десь у о-пів на другу дня.

Сипченки добре п’ють, особливо Віра. З нас вона просто хоче збити грошей. Віра мені мстить, бо вважає винною, що її чоловіка з роботи в «Агроресурсі-2006» звільнили, а мого рідного брата на його місце взяли.

За Кримінальним кодексом

Віра Сипченко продовжує лікуватися. За її словами, у неї – струс головного мозку, закрита черепно-мозкова травма, пошкоджений шийний хребець.

Як повідомив заступник начальника Менського відділу поліції Мирослав Усік, жінка із заявою про нанесення їй тілесних ушкоджень звернулася до правоохоронців. Відомості внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, відкрито кримінальне провадження за ч. 1 ст. 122 Кримінального кодексу України. Це – «умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження», яке карається виправними роботами на строк до двох років або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до трьох років.

Коментарі закриті.