Коли в мене питають, що я думаю про ситуацію з землею в Менській ОТГ, то в голову приходить щось на зразок написаного в заголовку.

Що можна було порадити українським селянам, котрі активно чи пасивно підтримали сто років тому комуністів, вже тоді, коли останні почали знищувати їх голодомором та, в кращому випадку, переселяти до Сибіру? Радити можна було до того, як їх спокусили популісти та демагоги.

Така ситуація і з підконтрольними Менській міськраді справами. Казав же людям, не голосуйте за радикалів на чолі з Примаковим, біда буде! Не повірили, обрали, мовляв, давайте подивимось, що з того вийде.

Я можу розказати, що було б у випадку обрання адекватного голови та відповідної більшості. Найкращий інтелект району, і не тільки, був би об’єднаний навколо таких надважливих проблем як економічний та адміністративний розвиток, як розробка та реалізація земельної політики в районі і, зокрема, в ОТГ. Була б проведена консолідація суспільства навколо виробленої в його інтересах земельної політики. І, як результат, в ОТГ були б створені для громади найкращі з усіх можливих земельних умов.

А чим зайнявся Примаков з радикальною більшістю в раді ОТГ? Затіяв війну з районними структурами,  котрі  мають в своєму штаті найбільш кваліфікованих фахівців. Замість вироблення ефективної стратегії зайнялися перетягуванням ковдри на себе. В умовах створеного Примаковим управлінського хаосу люди забажали хоч щось вихопити з виниклого безладу – жити ж якось треба, та й дітям щось залишити.

Що в цих умовах робити депутатам? Думаю, найперше позбутися Примакова шляхом оголошення йому недовіри. Тим більше, що кількість вірних йому депутатів в раді швидко падає.

Що далі? Спільне засідання комісій та пленарне засідання справило на автора враження, що депутатський склад таки здатен діяти адекватно в умовах ігнорування нав’язуваної Примаковим політики. Щось і ваш покірний слуга спробував зробити для того, щоб депутати зрозуміли, що саме вони, а не Примаков, є відповідальними перед громадою за стан справ в ОТГ.

Втім, дивіться самі: