Півроку з нової мінімалкою. Що маємо?

Серед соціальних питань, які турбують українців найбільше, напевно, найактуальніші — виплата працівникам вчасно та в повному обсязі мінімальної зар­плати, яка з 1 січня 2017 року зросла до 3200 гривень, – пише ЧЧ.

Економічних і політичних прогнозів щодо того, до чого це може призвести, було дуже багато. Від глобальної перемоги (значне підвищення добробуту людей, зростання купівельної спроможності й можливість робити заощадження тощо) до повної зради (людей масово звільнятимуть або переводитимуть на неповний робочий день, приватні підприємці розоряться). Але що ж насправді маємо нині, через півроку після початку реформи у сфері оплати праці?

Здобутки

Міністр соціальної політики Андрій Рева зазначив, що, за даними Держкомстату, за цей час відбулося істотне підвищення і номінальної, і реальної заробітної плати. За 4 місяці року розмір середньої зарплати в Україні становив 6407 гривень, що на 37% більше, ніж за аналогічний період торік. А до кінця року, за макроекономічними прогнозами уряду, вона має зрости до 7104 гривні. При цьому середній розмір зарплати працівників освіти становив 5319 гривень, що майже на 62% більше, ніж торік, медиків — 4619 гривень (на 54% більше), а працівників культури — 5272 гривні (на 53%).

Завдяки підвищенню мінімальної зарплати за січень — травень 2017 року кількість застрахованих найманих працівників зросла на понад 5 тисяч осіб і нині становить 10,2 мільйона тих, хто працює офіційно, а не отримує гроші в конвертах. Найбільше працівників за останній час легалізувалися у Києві та області, а також на Одещині, наголосив міністр.

Не стримало подорожчання робочої сили й розвитку бізнесу. Так, кількість юридичних осіб, які зареєструвались офіційно, працюють легально і сплачують ЄСВ, зросла з грудня минулого року на 11 тисяч.

Значною мірою, за словами посадовця, зросли надходження до фондів соцстрахування та бюджетів усіх рівнів. А до бюджету Пенсійного фонду надійшло 56,8 мільярда гривень єдиного соціального внеску, що на 8 мільярдів більше навіть від прогнозованих показників. Отже, на думку міністра, це гідний прорив в оплаті праці, який вплине на стан усієї соціальної сфери країни. Передовсім у тому, що кількість людей, які потребували допомоги від держави, має значно скоротитися.

Проблеми

Однак, за словами міністра, є й проблеми. На 84 тисячі в Україні збільшилася кількість застрахованих найманих працівників, яких роботодавці перевели на неповний робочий день або тиждень. І нині їхня кількість становить близько 1,5 мільйона.

Міністр наголосив, що головне завдання нині — легалізувати трудові відносини між працедавцем та найманим працівником, рівень тінізації яких, за оцінками експертів, у 2016 році становив понад 40%. Після реформи в оплаті праці стан справ трохи поліпшився, але неістотно. Нині тінізація в економіці становить майже 35%, досі працюють нелегально близько 8 мільйонів громадян. Здебільшого на будівництві, в готельно-ресторанному бізнесі та сфері послуг. Потрібні подальші рішучі кроки для детінізації трудових відносин і заробітної плати. І цим кроком, на думку міністра, стане пенсійна реформа, яку підготував уряд.

Андрій Рева зауважив, що серед населення працездатного віку 18—60 років, якого майже 26 мільйонів, внески на соціальне страхування сплачує лише половина. Врешті-решт настане час, і по пенсію до держави прийдуть усі. Саме тому наприкінці 2016 року Верховна Рада ухвалила закон про децентралізацію повноважень у сфері контролю за додержанням законодавства про працю і делегувала ці функції органам місцевого самоврядування. Віднині інспектори Державної інспекції з питань праці тісно контактуватимуть у роботі з місцевими посадовцями, щоб спільно виводити з тіні трудові відносити між роботодавцями і працівниками у кожній конкретній області, місті, районі.

Інспекторів  побільшає

Міністр вважає, що методи контролю, прописані для інспекторів праці у законодавстві, інколи призводили до того, що страждав чесний роботодавець, до якого постійно приходили на так звані планові перевірки абсолютно без обґрунтованих підстав. Але не зрозуміло, як можна планово перевіряти нелегальну зайнятість, коли про перевірку за законом роботодавця слід попередити за 10 днів. Такі методи Андрій Рева назвав чистою профанацією.

І саме тому в квітні 2017 року уряд ухвалив постанову про порядок проведення таких перевірок структурними підрозділами органів місцевого самоврядування. Отже, функцію державного контролю за додержанням законодавства про працю і зайнятість на місцях відтепер здійснюватимуть спеціальні структурні підрозділи, створені з представників виконавчих органів міських рад міст обласного значення і об’єднаних територіальних громад. Їхнє навчання мають провести інспектори Держпраці. Ці люди мають отримати офіційні посвідчення, які дадуть їм право брати участь у перевірках на рівні фахівців.

Але збільшення кількості перевіряльників не означає, що одного й того самого підприємця перевірятимуть надто часто або без причини. Відтепер, за словами міністра, підставами для перевірок роботодавців будуть лише конкретні виявлені порушення. Як-от неоформлені трудові відносини, виплата зарплати в розмірі меншому, ніж мінімальна, а також заборгованість із виплати зарплати працівникам.

Розмежування проти зловживань

Андрій Рева зауважив, що не всі роботодавці бюджетної сфери і небюджетного сектору забезпечили виконання постанови Кабміну щодо диференціації заробітної плати працівників з урахуванням складності, відповідальності та умов виконуваної роботи.

Він наголосив, що, можливо, уряду найближчим часом доведеться подумати про те, щоб рівень мінімальної заробітної плати також зробити диференційованим. Він може різнитися, скажімо, для некваліфікованих та кваліфікованих працівників (наприклад, для керівників підприємств). Адже, за словами міністра, він погано уявляє, як керівник підприємства, який на 1 грудня 2016 року декларував свою зар­плату на рівні 1450 гривень, а з 1 січня 2017-го начебто перейшов у новий розряд і став отримувати 3200, веде спосіб життя явно не на мінімальну зарплату, маючи багатоповерховий будинок, дорогі прикраси, іномарки тощо. І цей спосіб життя разюче відрізняється від того, що мають його працівники, які насправді отримують мінімальну.

ПРЯМА МОВА

Роман ЧЕРНЕГА,
голова Державної інспекції  з питань праці:

— З початку 20017 року до інспекторів Держпраці надійшло 2746 скарг від громадян щодо недотримання роботодавцями норми з виплати мінімальної зарплати на рівні 3200 гривень на місяць. Нині розглянуто 1860, на 1400 з яких надано відповіді-роз’ясненя для працівників усіх галузей економіки. За 460 зверненнями проведено перевірки з виїздом на підприємства. Майже 800 звернень довелося залишити без розгляду, адже вони були анонімними. Решта 94 звернення перебувають на розгляді в територіальних управліннях і центральному апараті Держпраці.

За останні 5 місяців ми перевірили 4381 роботодавця (471 державної форми власності, 622 — комунальної та 3288 — приватної) за зверненнями громадян і за інформацією, яка надходить за результатами спільної роботи з Пенсійним фондом та Державною фіскальною службою. Найбільше порушень щодо невиплати працівникам мінімальної зарплати зафіксовано в Івано-Франківській, Полтавській, Тернопільській, Кіровоградській, Запорізькій, Миколаївській та Черкаській областях. Щодо галузей економіки — у торгівлі, на транспорті, в освіті та культурі.

Буває, що невиплата мала обґрунтовані підстави: за неповний робочий день або тиждень, надання відпустки без збереження зарплати, невиконання норми виробітку, якщо застосовували відрядну оплату праці, у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, простоєм і наданням щорічної відпустки. З усіх цих питань ми надали вичерпні роз’яснення заявникам — найманим працівникам.

Проте ця кількість заяв становить лише 12% усіх, які загалом надходять до Держпраці. За результатами перевірок досі накладено лише 57 штрафів. Адже наші перевірки не ставлять за мету саме так наповнювати бюджет. Це швидше превентивний та спонукальний засіб для роботодавців поводитися чесно щодо працівників і не порушувати закон.

Підсумовуючи. Отже, збільшення мінімальної зарплати удвічі не справдило песимістичних прогнозів певних політичних сил та адептів зради. Але не обійшлося й без проблем і порушень. Тож інспектори праці всіх рівнів мають докласти зусиль для виявлення й покарання роботодавців, які у власних корисливих інтересах порушують закон, обкрадаючи бюджет і своїх працівників. А штраф за такі порушення — 96 тисяч гривень. Якщо ж інспектора не допускають до проведення перевірки, — до 320 тисяч гривень.

Мітки:

Коментарі закриті.