Так образно висловився про свою роботу дільничний інспектор міліції Роман Білик. Каже, що вибрав собі професію за покликанням і не шкодує, однак будні у дільничних нелегкі. Буває і фізично складно, а ще більше – морально.

І вдень, і вночі

– Колектив у нас молодий, хороший. Але не всі хлопці витримують, – каже Роман. – Ото як рік відпрацював – кажуть, що першу лінію оборони пройшов. Як три роки – то вже досвідчений.

Сам Роман працює майже три роки. Обслуговує Киселівку, Величківку, Данилівку, Прогрес, Комарівку, Веселий Поділ – загалом близько 2 400 жителів. Добиратися на роботу – як повезе. І попутками, і шкільним автобусом, і пішки не раз доводилося йти. А це надбав скутер – уже легше. Працює у тандемі з сільськими головами, соціальними працівниками.

– Буває, по три рази на день зустрічаємося, – посміхається Киселівський сільський голова Костянтин Ступак. – І вдень, і вночі маємо знати про те, що відбувається у селі.

Викликають дільничного не тільки коли яку пропажу виявлять. І з особистих питань консультуються, і поради питають. Як майно поділити? Куди звернутися? А скільки мирити доводиться! Як у домі полюбляють горілку, чубляться регулярно – звуть правоохоронців.

– А не страшно? – питаю.

– Буває і страшно. Коли там із сокирою чи ножем кидаються. Бувають ситуації, коли й добра фізична підготовка не допомагає. Доводиться носити із собою наручники, газовий балончик. Є також гумовий кийок і зброя, але то – на крайній випадок.

Знає усе про всіх

Отакі будні у дільничного: там б’ються, там курку вкрали чи велосипед, десь метал поцупили – усе треба знати.

Дошкуляють шахраї, тож доводиться дільничному регулярно проводити роботу з пенсіонерами. Застерігає: не відкривайте двері незнайомим, не пускайте до хати підозрілих.

А скільки п’яних на дорозі піднімав!

– Ото приведу до тями, родичів покличу, – розповідає Роман Білик. – А він тоді на ранок із претензіями, що і телефон, і велосипед загубив. Шукаємо! Завжди приємно, коли свідки правопорушення йдуть на співпрацю, підказують. Приміром, украли у баби пенсію, а у магазині бачили, що хтось купував незвичний для його рівня і способу життя товар. Не може ж алкоголік собі з доброго дива чорну ікру дозволити. А тут на тобі – є гроші. І розраховувався двадцятками (саме такими купюрами приносила листоноша пенсію). Так і злодія легше виявити.

Велосипед повернули

А нещодавно вдалося повернути вкрадений у жительки Киселівки Валентини Попелюх велосипед.

– Жила тут із моїм сином одна непутьова, – розповідає Валентина Григорівна. – Попросила велосипед у Мену з’їздити. Ну, дала я їй. Так як поїхала – вже другий рік назад «їде». А було як: знайшла компанію у Мені, напилися. Заснула п’яна на зупинці, велосипед поряд валявся. Ішов мужик, забрав його. Спасибі Роману Юрійовичу – знайшов!