Менянин Іван Ревенко дев’ятирічним хлопчаком на собі пізнав, що таке війна і смертельна небезпека. Разом з братом Іванко носив харчі партизанам, котрі переховувалися у трясовинах в напрямку Волосківець. Хлопці йшли до болота ніби за хмизом, а насправді несли за пазухами свіжоспечені буханці для партизан. Малих потім викликали до місцевої управи і дуже били, щоб не бігали де попало.

За життя Іван Іванович багато встиг. Чотири десятиліття пропрацював на залізниці, за свою працю нагороджений численними нагородами і відзнаками. Нині – вже давно пенсіонер. І хоча війну зустрів дитиною, має посвідчення учасника Великої Вітчизняної війни.

Разом із дружиною Наталією Іванівною прожив ветеран 53 роки, виховали вони трьох доньок, мають шістьох онуків і двох правнуків.

А у вільний час на добрій гостині як затягне Іван Іванович на гармошці – ноги самі танцювати скачуть!

Мітки:

Коментарі закриті.