Спочатку людям привозять по 300 гривень (як варіант – гречку чи просто локшину на вуха) і пропонують проголосувати за певного кандидата. Потім настають наслідки.

 

 

 

Так от, ті, що за 300 гривень, гречку чи локшину на вуха обрані, призначають міністрів, керівників Укрпошти та інших посадовців. Призначають як? Запрошують і пропонують: “Хочеш бути міністром?”.  Ну, чи керівником обласного або районного відділення Укрпошти. Хто ж відмовиться, звісно хочу! Призначили. Потім викликають і кажуть: “Зроби Укрпошту (обласне чи районне відділення) незбитковим!”.

Що ж, за посаду треба платити виконанням доручень. І от тепер саме цікаве питання – чиїх доручень, в чиїх інтересах? Народу? Так його ж цікавили тільки 300 гривень і локшина на вуха. Ні про які дії обранців і їх призначенців виборці не питали!

Тут доречно згадати той виконком, що проходив у Будинку культури. На ньому всіляко намагалися примусити ТОВ “Менський комунальник” надавати воду майже безкоштовно. На питання вашого покірного слуги під час свого виступу про те, чому не ставлять питання про зниження тарифів на той же самий газ, спочатку Примаков, а потім і частина залу вибухнули сміхом. Що ж я таке дурне спитав? Пам’ятаєте фразу з фільму “Джентльмени удачі”: “Він же пам’ятник, хто ж його посадить?!”. Так і тут, раз продали посади за 300 гривень та локшину на вуха, так тепер не смішіть якимись питаннями про власні інтереси – ви ж їх гуртом продали на 5 років!

Чому Стальніченко тимчасово обраних посадовців владою почав називати та намагався це закріпити в статуті громади? Щоб відразу було зрозуміло, хто для кого існує, не посадовці для народу, а народ для посадовців. Ось, приміром, як пише Віктор Павлович Остапенко в коментарі на Фейсбуці:

На сьогодні в умовах економічного спаду дійочому голові щоб утримати те що вже зроблено попередниками, та ще і ремонтувати і строїти дороги та проїзджі частини вулиць дуже не легко. Повірте я не захищаю Примакова, а дякую Богу за те що в цих умовах є Примаков, а значить є перспектива жити місту та громаді“.

Бач як, самому Богу подяка за те, що Примаков є головою ОТГ! Ну в кого ж рот відкриється питати з Примакова за якість його роботи?

Але якщо громадяни не будуть питати з обранців та інших посадовців за якість їх роботи, то обиратися депутатами і намагатися зайняти посади прагнутимуть найгірші, нездатні хоч щось зробити корисне для людей. Яскравим прикладом є обраний депутатом обласної ради Василь Леоненко. Я до нього з питаннями про його діяльність, а він до міліції телефонує щоб захистили від питань! Дякувати можна, уклінно прохати можна, а от питати за якість роботи ніз-зя!

Але життя не стоїть на місці, і ми від диких пострадянських шаблонів поведінки потроху переходимо до цивілізованих, демократичних. Дуже порадувала  мешканка Стольного, котра представилася як Ольга Георгіївна. Дуже адекватні питання до обласної керівниці Укрпошти про те, що і навіщо вони роблять! А у відповідь нічого, що було б спрямоване на захист інтересів людей.

Переказувати не буду, дивіться самі. Але одне скажу точно – якщо більшість з нас буде знати як мають працювати депутати та посадовці, якщо більшість з нас будуть від них вимагати якісну роботу, то невігласи на посадах змушені будуть або швидко навчитися якісній роботі, або полишити займані місця для більш гідних. А це шлях до покращення нашого життя.

Прошу до перегляду:

 

 

Коментарі закриті.