Довідково. Наразі в Україні існує 490 районів і 460 міст. Загалом є 188 районів, в яких немає жодного міста. Адміністративними центрами в таких районах є селища. У кожному з районів функціонує районна рада і районна державна адміністрація. Ці два органи за свою природою дуже різні.

«За Концепцією передбачалося, що районний рівень залишається, але залишається у новому вигляді, коли райони є достатньо великими, тому що при створенні об’єднаних громад основні повноваження, які сьогодні реалізовуються в районах, переходять на рівень об’єднаних громад. Тож існування невеликих районів втрачає сенс.

Концепція передбачала, що буде прийнято ключовий закон про “Адміністративно-територіальний устрій”, який розв’яже цю проблему. Однак через популізм і політиканство не вистачає сили/сміливості робити такі серйозні кроки системного характеру. Тож почали з першого етапу – створення об’єднаних громад, не чіпаючи районів. Три роки тому говорилося, що так не можна, що райони все-одно посипляться. Якщо утворюються в складі району кілька громад чи одна велика то, для району не залишається компетенції.

2015 рік, який дав 159 громад, включив перший дзвоник, що потрібно вирішувати питання з районами. Бо в тих районах, де поза об’єднаними громадами залишились невеликі клаптики районів, збалансувати бюджетні відносини неможливо. І тому вже бюджет 2016 року для районного рівня став проблемним. У бюджеті 2017 року з’явилися стабілізаційні гроші, щоби пробувати балансувати бюджетні установи у тих районах, які сьогодні не є повноцінними. Однак зараз вже є понад 400 об’єднаних громад, тобто посиплеться абсолютна більшість районів. Тож вирішення питання районного рівня сьогодні стає архіактуальним і надважливим».

Анатолій Ткачук

Як будуть змінюватися райони в процесі реформи

Для вирішення потреби реформування районного рівня розроблено законопроект “Про порядок утворення, ліквідації, встановлення та зміни меж районів”.

“Законопроектом передбачається такий алгоритм: якщо більше половини населення району уже входить в об’єднані громади і/або (це вирішуватиметься політичним рішенням) центр району теж є центром об’єднаної громад, то має бути проведене об’єднання (укрупнення) районів, тому що цей район є вже за означенням неспроможним фінансово, кадрово, інфраструктурно виконувати ті повноваження, які на нього покладаються”, пояснює Юрій Ганущак.

Пропонується, що депутати районної ради – тої, яка ліквідовується, перейдуть до районної ради того району, до якого територія ліквідованого району приєднується. І це буде велика рада ДО наступних виборів. Крім того, голова районної ради району, що ліквідовується, стає заступником голови районної ради району, до якого відбувається приєднується. Сама рада як орган ліквідовується, бюджетні зобов’язання переходять до нового району. Майно району переходить до об’єднаних територіальних громад, крім того майна, яке потрібне для виконання спільних повноважень – це майно переходить до укрупненого району.

Передбачено дуже простий алгоритм для встановлення меж укрупненого району, щоб не було інсинуацій, що на кожний “чих” потрібно замовляти проект землеустрою, а це величезні гроші. Межі укрупненого району встановлюються по зовнішній межі одиниць місцевого самоврядування базового рівня – сільської, селищної, міської ради (незалежно чи це об’єднана чи необ’єднана громада).

При 366 об’єднаних громадах, які утворилися станом на кінець 2016 року, щонайменше 50 районів вже підлягають реформуванню. З утворенням все нових і нових об’єднаних громад така потреба постійно з’являтиметься щодо інших районів. Також це буде проміжний закон, покликаний забезпечити процес трансформації районів до прийняття Закону “Про адміністративно-територіальний устрій”.

* * *

Що стосується Чернігівщини, то під діє згаданого законопроекту можуть одразу ж попасти кілька районів. І це – не рахуючи Сновського, який утворив ОТГ у межах цілого району.

«Укрупнитись», приєднавшись до сусідніх районів може Сновський, Носівський, Чернігівський район. За крок від об’єднання з сусідами – Коропський та Ічнянський.

Трансформація районів у повіти за підсумками реформи

План А реформи територіальної організації влади передбачав прийняття змін до Конституції та Закону про адміністративно-територіальний устрій на першому етапі. Тобто йшлося про масштабні законодавчі зміни в одночассі, які б закріпили нову модель/систему, а далі щоб формувалися та нарощували спроможність суб’єкти цієї системи.

Хоча варіант Б є менш системним, а новим суб’єктам часто доводиться мати справу із об’єктивними та суб’єктивними обмеженнями нереформованих складових, варто визнати, що цей варіант має і свої переваги. Це більш м’який/еволюційний шлях трансформації. Меншими є ризики вакуму спроможностей. Також варто очікувати, що, зважаючи на накопичений досвід, сама модель буде більш “відшліфована”, ніж та, яка могла б бути закріплена на початковому етапі.

Що робити людям, які працюють у районній владі

Принцип, що ініціативні виграють, є наскрізним для децентралізації. Так, громади, які першими стали на шлях об’єднання, отримали більше грошей, можливостей розвитку, ніж ті, хто стали другою хвилею об’єднаних громад. А друга хвиля – більше, ніж третя і т.д. Позиція “триматися до кінця” веде до втрати багатьох можливостей і ресурсів.

Цей принцип спрацьовує і при здійсненні вибору публічними службовцями районного рівня. Спокуса поставити короткостроковий особистий інтерес над публічним, а також страх змін можуть схилити людину не підтримувати чи навіть протидіяти реформі. Однак така позиція є програшною. Тож людям з районної влади радять ставати творцями змін, що ведуть до розвитку, та шукати себе у новій системі координат.

“Посадові особи, які працюють у публічному секторі, повинні бути завжди готові до того, що їх покличуть на нове місце. Є три варіанти поводження. Перший – очолити процес, взяти участь у формуванні нових громад та районів. Друга можлива позиція – “залягти”, але це ніяких варіантів не дає. Третя – саботаж. При саботажі фактично ці люди будуть викреслені із подальшої діяльності. Ситуація, коли ходиш на роботу і нема чого робити, для людини, яка себе поважає, є нестерпною. Децентралізація є найбільш вдячною реформою для людей. Ніхто не любить бюрократів, витрачання величезних коштів на непотрібні апарати. Укрупнення районів дозволить вирішити дилему для людей з районної влади, адже закінчується час невизначеності. Треба визначатися. Кожен має відповідати за свою долю”, – говорить Юрій Ганущак.

За спостереженням Анатолія Ткачука, частина голів райдержадміністрацій пішли на вибори в об’єднаних громадах і зараз вони є успішні голови успішних громад. Термін перебування на посаді голови райдержадміністрації в Україні є дуже мізерним, їх дуже швидко змінюють, тож нема чого за це триматися. Адже місця праці вистачить для всіх. Тому що є дуже багато проблем, які потрібно вирішувати, а для цього потрібно працювати і для цього потрібні кваліфіковані люди.