Не так давно на одному з чернігівських сайтів з’явилася стаття про Бігацького сільського голову Ніну Шкрабулю. Передрук було розміщено і на сайті «Нашого слова». У матеріалі йшлося про неправомірні методи керування голови та моральний тиск на жителів села.
Ніна Петрівна категорично не згодна з викладеним у статті, яку можна прочитати за посиланням – У Бігачі голова сільради оголосила себе “Господинею села”.
«У сільської ради гроші є»
– У нас є кошти, – каже Ніна Шкрабуля. – За них і проводимо ті роботи, які потрібні нашій громаді. Ще ми збираємо з жителів села по 20 гривень на утримання кладовища – за них проводимо вирубку порослі, прибирання.
Незабаром розпочнемо грейдерувати і підсипати сільські неасфальтовані вулиці, уже є домовленість з менськими дорожниками, працюватиме чотири одиниці техніки.
Також приїде бригада, яка має зробити пандуси біля сільської ради, підремонтує ґанок і встановить дитячий майданчик. Це все – за гроші громади.
Місцеві фермери селу не допомагають. Чужі – так. Дмитро Ковбаса з Городища, наприклад, дав на благоустрій села 30 тисяч гривень. За них ми у ФАПі встановили вікна, грубу відремонтували, придбали фарбу та шпалери.
Для молитовного будинку також придбали цеглу, матеріали для ремонту груби. Паркан біля пошти оновили.
Мій чоловік – підприємець і депутат районної ради. Він допомагає. Коли я стала сільським головою, навіть купив обладнання на свій трактор, щоб прибирати сніг у селі. У нас завжди чистяться і маленькі вулиці, не лише центральна.
«Своїх недоброзичливців я знаю»
– Своїх недоброзичливців я знаю всіх і знаю, чому вони плетуть інтриги проти мене, – продовжила далі Ніна Шкрабуля. – Одні – через те, що програли мені на виборах. Інші – не люблять мене як сільського голову, бо голосували за іншого. Мною і фермери не задоволені – бо я допустила на бігацькі землі «чужих». Але ж вони платять нашим людям значно вищу орендну плату за паї і селу допомагають!
У тій інтернетівській статті написано, що за мене голосують сільські алкоголіки. На останніх виборах я набрала 128 голосів. А у мого найближчого опонента було, здається, 60. То ота різниця – що, всі алкоголіки? Або пишуть, що мене з партії виключили. Я ніколи не була в жодній партії і зараз до жодної не належу! На вибори йшла як самовисуванка.
Я подзвонила редактору сайту, поспілкувалася, запросила приїхати в село, подивитися і розібратися, як все є насправді. Досі ніхто не приїхав.
Мені докоряють, що я проти об’єднання громад, хочу, щоб Бігач ні з ким не об’єднувався, щоб зберегти свою владу. Брехня! Коли Березна пропонувала бігачанам об’єднатись, ми провели опитування жителів, розглянули це питання на сесії – не хочуть поки що об’єднуватися наші люди. І я зараз з ними абсолютно згодна. Тепер у нас є кошти, ми за них можемо робити те, що треба для села. Об’єднаємося з Березною – нам ці гроші вже не дістануться, бо селищний бюджет порожній. Думаю, що саме з цієї причини не хоче ні з ким об’єднуватися і Локнисте, Сахнівка, Миколаївка.
За час мого головування чоловіку вже спалили пилораму. Я знаю, хто це зробив і чому. Ажіотаж навколо питання про об’єднання – це також намагання недоброзичливців позбутися мене: мовляв, вибори в об’єднану громаду пройдуть і я втрачу посаду. Хочу їм повідомити: я родом з Березни, там виросла, люди мене знають. Тож дивіться, не прогадайте!
Від редакції: Перебуваючи у Бігачі, кореспондент «Нашого слова» поцікавився у секретаря сільської ради Олени Гаркуші її думкою з приводу викладеного в інтернетівській статті. Ось що вона, зокрема, сказала:
– За час роботи Ніни Петрівни на посаді сільського голови у нас завершено будівництво газопроводу, минулого року капітально відремонтовано пам’ятники, – підтверджує секретар сільської ради Олена Гаркуша. – Придбали дитячий майданчик, на що витратили близько 19 тисяч гривень грошей громади і 9 тисяч – допомоги від депутата обласної ради Арсена Дідура. На кладовищі зробили нову огорожу, там постійно підтримується порядок. Зроблена проектна документація на сучасне вуличне освітлення всього села, на двох вулицях воно вже й підключено.
