Журналісти знову заговорили про цензуру і тиск. Провладні політики кажуть, що все це ініціювала та підштовхує опозиція, аби дискредитувати владу. Самі журналісти стверджують, що в царині  забезпечення свободи слова наша країна зробила крок назад. Що ж відбувається насправді?

«Щоб конструктивно»

Журналіст Ігор Кримов та оператор Олександр Алексєєв нудьгували в новому офісі Віктора Ющенка поблизу бастіонів старої київської фортеці. Обох пригостили кавою з цукерками, але час все одно тягнувся повільно. Знімальна група «Першого національного» чекала на коментар попереднього президента щодо підпису нинішнього під угодою «газ в обмін на флот». Попереду «утешників» спочатку пролізли колеги з «5 каналу», потім – з «1+1» та «Інтеру». Нарешті запросили державне телебачення, яке Ющенко за п’ять років правління так і не перетворив на суспільне. Хоча обіцяв.

Екс-лідер промовляв думку вже мінімум вчетверте, тому говорив флегматично. Зате ясно: так не можна, територією держави не торгують, це – зрада національних інтересів.

Повернувшись у телецентр, знімальна група почала готувати сюжет. Монтував його керівник відділу міжнародних новин Михайло Прудник. Для сюжету вже були коментарі двох простих севастопольців – місцеві колеги підібрали «за» і «проти», хоча «проти» у Севастополі знайти непросто. Плюс схвальна думка голови адміністрації міста та зауваження міністра закордонних справ, що угоди можна продовжити і після 2042 року. Від опозиції мала бути думка Ющенка.

Ігор Кримов без проблем знайшов потрібну цитату екс-президента. Якщо не звертати уваги на традиційні сумські русизми, Ющенко звучав ясно і лаконічно:

– Находження на території України іноземних військ і продовження на 25 років цієї дислокації – це є рішення, по суті, про мілітарну окупацію України військами іноземної держави.

Не підходить – відповіла випускова група. Пошукайте інший синхрон (так телевізійники називають записаний коментар). «Щоб було конструктивно». Михайло спробував довести випусковим, що попередній президент мав на увазі саме те, що було обрано журналістом. Перекажи його думку своїми словами за кадром, але синхрон знайди «конструктивний» – наполягали випускові.

Про зраду – це конструктивно чи ні? А про торгівлю територією? Ігор роздратовано вдруге передивлявся інтерв’ю за сусіднім столом.

Урешті-решт він підібрав наступний шматок: «Я сьогодні зранку звернувся до колишніх президентів, щоб ми сформулювали єдину платформу – реакцію на те, що відбувається. Леонід Макарович таку згоду дав, Леонід Данилович поки ще не на контакті. Було б дуже добре, якби президенти продемонстрували, що вони можуть підписати перший документ на такому рівні, який би засвідчував, що нам така позиція не подобається».
А закадровий коментар журналіста про те, що Ющенко вважає харківські угоди зрадою, редактори викинули. Замість цього в сюжеті залишилося: «А попередній президент України Віктор Ющенко закликав колишніх президентів виступити з єдиною позицією щодо цього рішення».

Це й показали глядачам Першого національного.

Один на двох

Дизайнеру найпопулярнішого в Україні телеканалу «Інтер» принесли просте завдання: зробити слайд з текстом заяви Юлії Тимошенко 2005 року. Взагалі телевізійники не дуже люблять п’ятирічної давнини заяви. Тим більше – слайди з текстом. Їм подавай відео з бійками або хоча б сварками, а не літери на екрані.
Але цього разу слайд показали в головному випуску інтерівських новин – у «Подробицях тижня». Ось що на ньому написав дизайнер:

Вопрос: Вы как политик согласитесь на продление срока пребывания российских войск в Севастополе в обмен на уменьшение цены на газ и нефть?


Юлия ТИМОШЕНКО, лидер БЮТ, экс-премьер-министр Украины: «Конечно, соглашусь. Почему? Потому что очень важно сегодня сделать так, чтобы люди жили богато, и чтобы у них абсолютно не было никаких экономических стрессов. Что касается войск в Севастополе, то всегда можно договориться о предоставлении услуг одной страной другой стране на нормальных коммерческих условиях. Здесь нет ничего плохого» (журнал «Профиль»).

Такий самий слайд у той же вечір побачили й глядачі «ТСН. Підсумки» на «1+1». Чому журналісти двох каналів з найпопулярнішими новинами взяли однакову тему?

А вони її не брали. На обидва канали ідею принесли «зверху». На «плюсах», як засвідчили «Свідомо» одразу кілька журналістів, її озвучив особисто генеральний директор Олександр Ткаченко.

Закрити очі

«Ми вже кілька років не робимо матеріалів про маєтки наших політиків і високопосадовців у Конча-Заспі чи Межигір’ї», – відкрито визнає в інтерв’ю «Телекритиці» Олексій Мустафін, керівник інформаційного мовлення телеканалу «СТБ». Його «Вікна» змагаються за третю сходинку популярності серед теленовин. Але зубастим репортерам – таким як Осман Пашаєв, який ще 2007 року у формі капітана ДАІ намагався зупиняти міністрів на трасі Конча Заспа – Київ, знімаючи прихованою камерою, як вони пролітають повз, – канал не дає показувати палаци високопосадовців.

– Це принципова позиція. Тому що я вважаю, що ці теми складно висвітлювати так, щоб не виникло підозри у подвійних стандартах, – пояснює Мустафін.

Закривати очі на важливі теми – не нова традиція для центральних телеканалів. Вони належать великим бізнесменам, які є не меншими гравцями у політику. «СТБ», «Новий» та ICTV – власність зятя Леоніда Кучми Віктора Пінчука. «Україна» належить Рінату Ахметову. «1+1» купив Ігор Коломойський. Нещодавно він чесно розповів на зустрічі з журналістами, що у себе в Женеві, де власник групи «Приват» живе, «плюси» не дивиться. Супутник не ловить.

– Але ж ви не хочете втратити роботу, якщо телеканал позбавлять ліцензії? –  перепитав Коломойський журналістів, які просили можливостей вільно робити новини.

Чи стало при новій владі заборонених тем більше? «Так» – відповідає на це запитання «Телекритика», яка професійно відслідковує якість теленовин. Те саме відмічають десятки опитаних «Свідомо» друзів та приятелів-ведучих, редакторів та репортерів.

«Так треба-продакшн»

На «плюсах» розгорілася суперечка журналістки Ольги Кашпор та шеф-редактора новин Максима Шиленка с гендиректором Олександром Ткаченком. Оля повернулася з мітингу під Центрвиборчкомом. Його щоденно збирав штаб Януковича під гаслом «Захистимо вибір народу». Одна з учасниць мітингу розповіла Олі на камеру, що взагалі голосувала за Тимошенко. Інша повідомила, що отримала за день мітингування 70 гривень. Ще кілька людей зізналися, що не знають, за що стоять.

Прочитавши сюжет, гендиректор  «плюсів» сказав, що його не треба давати. Нехай диктор повідомить кількома реченнями, що мітинг був. Шеф-редактор новин заступився за роботу журналістки. Врешті-решт сторони уклали угоду. Сюжет показали глядачам, але без свідчення тітки щодо 70 гривень.

Та сама історія відбулася й на «СТБ». З тих часів таких історій – десятки на кожному каналі. Не показали коментар Тимошенко після виклику до Генпрокуратури. Викинули критику підвищення акцизів на бензин. Обійшлися без думок опозиції про послання Януковича. Умовчали про проблеми з друком закордонних паспортів. І – все більше висвітлення дій президента та прем’єра. Незалежно від того, наскільки це важливо. Гарний приклад поширення теленовин на тему «як можновладці турбуються про Україну» – 26 травня. Чотири канали – Перший національний, «Інтер», «1+1» та «Новий» – показали ось таку думку Миколи Азарова:

«Знову сотні будинків підтоплені, зруйновані мости, шляхи, лінії електромереж. У мене просте питання: коли це припиниться? Ми що, не знаємо, де і які гідротехнічні споруди потрібні? Не знаємо, як будувати мости і дороги, які не змиває водою? Не можемо відновити ліси, які захищають від повені? Можемо, і порядок тут треба наводити не на один рік, а на десятиріччя».

У чому цінність цієї думки? Що Азаров робив під час попереднього врядування? Кому належать підприємства, що освоюють державні гроші на боротьбу з паводками? Хто закриває очі на вирубку лісів? Будь-який професійний журналіст задався би цими питаннями, перш ніж транслювати таку думку високопосадовця. Але як багато залишилося професійних журналістів на ТБ?

Кадри вирішуються все

Керівник інформаційної служби «Інтера» Лариса Горська – представниця власника, яка ані дня не працювала журналістом. Шеф-редактор новин Олександр Пилипець – безпосередньо забороняє теми, ріже сюжети та пробиває побільше інформації про президента та прем’єра. За плечима керівника найпопулярніших новин в країні – скандал на «НТН», де ведучі та журналісти звинуватили його в цензурі. За які досягнення його поставили керувати найпопулярнішими теленовинами? А за які провини випускових редакторів без пояснень перетасували між престижними вечірніми новинами, денними та ранковими, які на ТБ вважаються чимось на кшталт заслання? І редактори, за виключенням одного, не сперечаються. Більшість досвідчених журналістів пішла з каналу ще під час виборів. Набрали молодь, яка переважно боїться опиратися тиску. Все частіше на каналі помічають Ігоря Шувалова. Політтехнолог з Москви активно допомагав кампанії Віктора Януковича ще у 2004 році. Тепер – знову на коні. Все частіше редактори отримують його вказівки.

– Я його навіть бачила на каналі. Вже не ховається! – трохи обурено зауважує журналістка.

Журналістка з «Інтеру» разом з колегами з інших каналів, які розуміють, куди ведуть країну такі теленовини, заснували рух «Стоп цензурі». Вони почали вголос оприлюднювати факти тиску і на каналах, де таких журналістів більшість, – насамперед, «1+1» та «СТБ». Втручань поменшало. Але більшість колег – на «Інтері», ICTV, «Новому» – не наважуються приєднатися. Шеф-редактора новин «1+1», який захищав сюжет про купівлю мітингувальників під ЦВК, відсторонили. Спочатку – відправили у відпустку. Потім – призначили в неіснуючий департамент.

На прес-конференції президента, присвяченій 100 дням перебування на посаді, півсотні журналістів, вдягнувши футболки з написом «Стоп цензурі», закидали главу держави запитаннями про тиск. Віктор Янукович сказав, що він теж проти цензури і доручив розібратися з її проявами присутньому голові Служби безпеки України Валерію Хорошковському. Який є… власником телеканалу «Інтер».

Останній притулок


За оцінкою «Свідомо», найбільша концентрація журналістів, які заслужили в очах колег репутацію принципових (це нелегко), – на телеканалі «ТВі». Віталій Портніков, творець вбитою цензурою газети «24»; Роман Скрипін, який ніколи не боявся сказати «ні» цензорам ані «СТБ», ані «5 каналу», де здобув популярність; автор гучних розслідувань «Української правди» Мустафа Найєм. Не менш професійно працюють для глядачів випускова Анжела Руденко та репортер Роман Недзельский. Ці журналісти не раз ризикували кар’єрою, щоб не порушувати принципи.

Як забезпечити чесні теленовини?


Тиск на журналістів, як і на суддів або правоохоронців, – природне явище в усіх країнах. Як його долати? Рецепти розвинутих країн: згуртовані та свідомі журналісти, які не погоджуються брехати під гаслом «в мене ж кредит і родину треба годувати»; чутливі громадяни, які приходять на допомогу тим, хто захищає важливу для всіх свободу; та суспільне телебачення, де фінансування і керівництво не залежать від влади.

Єгор СОБОЛЄВ, бюро журналістських розслідувань «Свідомо», для «Нашого слова».

Коментарі закриті.