Військкомат запрошує на контрактну службуЗдавалося б, відповідь на це питання очевидна. Бо триває хоч і не оголошена, але війна. Однак ще задовго до офіційного початку чергової хвилі мобілізації до лав Збройних Сил України, у суспільстві, особливо у соціальних мережах, почали розповсюджуватися прямі й завуальовані заклики до не сприйняття мобілізаційних заходів.

Кому ж вигідна протидія мобілізації? Звісно, у першу чергу, сепаратистам самопроголошених ДНР і ЛНР, а також їхнім господарям і покровителям у сусідній державі. Бо чим більше українців стане на захист Вітчизни, чим більше з них матимуть військові навички і бойову готовність, тим менше шансів у терористів на самозбереження.

Звичайно, не всі, хто критикує мобілізацію, є платними путінськими ботами. Існують люди, котрі щиро сумніваються у її необхідності. І величезним досягненням сучасної України є те, що, на відміну від тоталітарної Росії, у нашій країні можна висловлювати різні точки зору.

Однак ні на хвилину не можна забувати, що проти України ведеться так само неоголошена, але безперервна і жорстка війна – інформаційна. Її основна ціль – голови українців. Її головне завдання – сіяти паніку, страх, сум’яття, зневіру. А протидіяти інформаційній агресії можна лише Правдою, Єдністю і незламною Вірою у праведність нашої справи.

Не даремно ж один з лідерів сепаратистів днями заявив, що, мовляв, мобілізація суперечить Мінському меморандуму. А нескінченні обстріли українських позицій, штурми Донецького летовища, терористичні акти як в зоні АТО, так і в мирних українських містах чітко відповідають букві і духу Мінських домовленостей?

Українська Армія за рік звитяги пройшла шлях від майже роззброєного угрупування до справді Збройних Сил, які успішно протидіють не тільки сепаратистським бандам, але й загарбникам – одній з найпотужніших армій світу. Чи можна не пишатися нашими кіборгами, котрі з небаченою мужністю відстоюють кожен клаптик української землі під Донецьком? Чи можна не гордитися захисниками Маріуполя, Щастя, Станиці Луганської?.. Тож служити в такій Армії має бути не тільки обов’язком, але й справою честі.

Власне, критикам мобілізації варто спробувати відповісти лише на одне запитання: а яка альтернатива? І знову ж, кому така альтернатива вигідна?

Вбачається, що альтернативою є знесилення українських військових підрозділів на сході, зниження обороноздатності країни, зменшення спротиву терористичній навалі. На жаль, так звана «диванна сотня» цих загроз не зменшить.

Коментарі закриті.