veterinarЖителі району, котрі мають власну худобу і реалізують молочні продукти та м’ясо, обурені стрімким підвищенням цін на ветеринарні послуги та вимагають переглянути їх.

Селян душать

“Нашому слову” передали колективне звернення з кількома десятками підписів. Ось рядки з нього:

«З грудня 2012 року змінено тарифи за лабораторні послуги при продажі молокопродуктів. Тепер продавці змушені разом із «містовим» платити майже 30 гривень щодня. А скільки треба віддати за місяць?

Нам пояснили, що ціни тепер прирівняні до київських. То це ж абсурд! У столиці покупці тисячами ходять, а у нас – по кілька на годину повз прилавок пройде. Та й зарплати у людей не київські. Тож і виходить, що привезе селянин два – чотири кілограми сиру, заплатить за лабораторні послуги утридорога, а торгу нема. Половину продукції, а то і всю вези додому. А хоч і продаси, то що заробиш?

За сметану, наприклад, як платить треба? За кожну ємність. А ми ж її не бідонами продаємо. Ото за баночку стільки заплати, скільки сама сметана коштує. Нащо з нею на базар возитися?

Таке враження, що селян душать. Чому у Мені такі ціни? Де закон, за яким у районі так підняли ціни на ветеринарні послуги? Чи наш район відокремлений від законів України? По других районах ціни не такі. Та й у обласних і загальнодержавних газетах ми про такі високі тарифи не читали.

Чому такі дорогі послуги ветеринарної медицини? Наприклад, за клінічний огляд корови, свині чи коня треба платити 20 гривень. Якщо ветеринар обстежить від двох – до десяти голів, то вартість послуги знижується до 17 гривень за голову. За наступні 10 голів – до 12 гривень. Так у простого селянина ж нема цілої череди! І коли оглядають корів у громадській череді, то чому беруть найвищу плату? Яка різниця, чи то корови одного хазяїна чи кількох? За таких цін скоро ВРХ зовсім не залишиться по селах.

Ще хочемо знати таке. Коли ветеринар видає довідку на дозвіл продажу молочних продуктів, то треба заплатити в банк 17 грн. 60 коп., тільки тоді видадуть документ. Тобто, сплатити за довідку, а потім ще платити невідомо за що.

Просимо допомогти розібратися в цих питаннях».

Готуються зміни до наказу

З проханням дати відповіді на питання, поставлені у листі, звертаємося до начальника управління ветеринарної медицини у Менському районі Олександра Белашка.

За його словами, таке обурення – не лише у селян Менщини. Єдині ціни на ветеринарні послуги діють по всій країні, відповідно до наказу за номером 666 Міністерства аграрної політики та продовольства України.

Чому у деяких сусідніх районах вартість послуг нижча? Відповідно до Податкового кодексу України, якщо установа має надходжень понад 300 тис. грн. на рік, то до тарифу на її послуги додається ще 20 відсотків податку на додану вартість. Наші ж районна лікарня ветеринарної медицини та районна державна ветеринарна лабораторія – саме такі установи. Бо в районі є потужні підприємства харчової промисловості, котрі й вносять левову частину платні за послуги. Тому тарифи на послуги справді вищі, аніж, приміром, у Сосниці чи Корюківці.

Стосовно згаданих 17 грн. 60 коп. – це плата за адміністративну послугу, тобто, послугу, яку надає державна установа. Ці гроші йдуть у державний бюджет.

Ще неодноразово звучать питання про вартість послуг ветеринарного лікаря: чи включено сюди вартість медикаментів, чи кожен візит є платним? За словами Олександра Белашка, наприклад, за лікування маститу треба одноразово заплатити 88 грн. 74 коп. Тобто, за увесь процес лікування, якщо навіть ветеринару доведеться приходити не один раз. А от за ліки доведеться платити самостійно, бо у послугу «лікувальна допомога» їх вартість не входить.

Також Олександр Белашко зазначив, що ситуація з вартістю ветеринарних послуг дійсно стала проблемою для простих селян. Вищезгаданий наказ Міністерства аграрної політики та продовольства має бути переглянутий на користь власників худоби. Нині про це щодня точаться розмови у владних кабінетах усіх рівнів.
Більше того, спеціалісти Держветфітослужби вже опрацьовують зміни до наказу.

Коментарі закриті.