15 квітня Апеляційний суд залишив запобіжний захід – домашній арешт – двом підозрюваним у справі про напад на таксиста Григорія Деркача 28-річному вчителеві школи села Дягова Юрію Кравченко і його товаришеві 26-річному Юрію Наунчику. Обидва жителі Мени.
7 березня в селі Волосківці Менського району двоє чоловіків, яких таксист підібрав на виїзді з Мени, напали на нього в машині. Один тримав руки, другий різав шию. Деркач вирвався, добіг до найближчого будинку, був весь у крові.
Зі слів потерпілого були складені фотороботи нападників. Один світловолосий, інший – темненький. За наданими міліцією фото потерпілий визнав двох нападників. Затримали підозрюваних, Кравченко і Наумчика. Менський суд визначив їм домашній арешт. Це обурило потерпілого і його родичів. Але, як виявилося, для такого рішення відіграли роль не тільки позитивні характеристики підозрюваних, але і ряд нез’ясованих поки обставин.
Обидва підозрюваних не визнають провину. Доказів, крім слів потерпілого, на сьогодні немає. У машині таксиста виявлено три різних зразка крові, трьох людей. Вже призначена імунологічна експертиза, тобто, встановлення групи крові. Практично групи крові можуть збігтися. У такому разі підозрювані готові пройти тест ДНК. За день до нападу на таксиста Кравченко порізав сухожилля двох пальців на правій руці. На ньому була лангета, встановлена в лікарні. І ще: під час нападу друзі були вдома у Наумчика, свідчать родичі. Слова близьких можна перевірити, якщо мобільні оператори «вичислять», в якому місці перебували власники телефонів. Ще є менський таксист, 54-річний Анатолій Гурин. Ось що він розповів:
– У той вечір я віз пасажирку в Волосківці і бачив двох на зупинці. Юри Наумчика, мого сусіда, там не було. Ну, хіба б я його не впізнав? Той темний, на голову нижче Юри. Таке мале, на вигляд не російське, хиталося. Машину зупиняла жінка в білій хустці. Вона вийшла на дорогу. Я її десь бачив в Мені. Але я не зупинявся. Я це і міліції розповідав. І ще в сьомій вечора машину цього таксиста бачив на вокзалі. Я з машини не виходив. Інші з ним розмовляли. Він, коли приїхав з Корюківки, питав у мужиків: «чи Можна когось забрати?». Напад на нього стався о пів на одинадцяту вечора. Де він знаходився в цей проміжок часу? Не хочу робити висновків, але, може, таксист щось плутає.
Винні підозрювані чи ні, вирішить суд.
Валентина Остерська, “Весть” №16 (588) від 17 квітня 2014